Літургія на кожний день. 20 жовтня, п`ятниця

Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, * о Господи, хто встої ться? * Та в Тебе є прощення, Боже Ізраїля.

Просимо, Господи: нехай Твоя благодать завжди попереджає нас і супроводжує, * щоб ми безустанно бажали творити добрі діла. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.

Брати! Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом? Якщо Авраам оправдався ді­ла­ми, то він має похвалу, але не перед Богом. Бо що каже Писання? «Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!» Адже тому, хто робить діла, на­города зараховується не як бла­го­дать, а як належне. А тому, хто не робить, але ві­рить у Того, хто оправдує нече­сти­вого, ві­ра його зараховується за пра­ведність. Давид також називає блажен­ною ту людину, якій Бог зараховує пра­ведність незалежно від діл: «Блаженні, кому прощені без­за­коння і кому покриті гріхи. Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!» Слово Боже.

Блаженні ті, кому прощено беззаконня *

і кому гріх покрито.

Блаженна людина, якій Господь гріха не порахує, *

і в чиєму дусі підступу немає.

Перед Тобою свій гріх я визнав *

і не приховав свого беззаконня,

а сказав: «У своїх переступах Господу я признаюся». *

І Ти простив мого гріха провину.

Веселіться в Господі, *

праведні, радійте,

з радості гукайте*

всі, щирі серцем!

Господи, Твоє милосердя нехай буде на нас,

оскільки ми на Тебе покладаємо надію.

Коли довкола них зібралися тисячі людей, які аж напи­ра­ли одне на одного, Ісус почав гово­рити насамперед своїм учням: «Сте­ре­жіться закваски фарисейської, якою є лицемірство. Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, ані таємного, яке не стало б явним. Тому все, що сказали ви в тем­ря­ві, – при світлі почується; що на вухо прошепотіли ви в кімнатах, – буде проголошено з дахів. Кажу вам, друзям Моїм: не бій­теся тих, хто вбиває тіло, а після цьо­го не можуть більше нічого зро­бити. Скажу вам, кого боятися: бійте­ся того, хто має владу, вбивши, ще й у геєну вкинути. Так, кажу вам: то­го бійтеся! Чи не п’ять горобців продають за два асарії? І жодний з них не за­бутий перед Богом. Адже навіть волосся на вашій го­лові все полі- чене. Не бійтеся: ви кращі за багатьох горобців». Слово Господнє.

1. Молімося за Святішого Отця, щоб він у здоров’ї та безпеці ще довго служив Церкві та всім людям доброї волі.

2. Молімося за священиків, які служать у країнах, де релігійне життя ще не має повної свободи, щоб вони дочекалися радісного та вільного служіння Богові та людям.

3. Молімося за пригноблені народи, щоб вони здобули повну незалежність і свободу.

4. Молімося за всіх які служать в армії, щоб Господь благословив їх за вірну та віддану службу Батьківщині.

5. Молімося за померлих, щоб Господь помилував їх і благоволив прийняти до Небесного Царства.

6. Молімося за нас, зібраних довкола вівтаря, щоб ми завжди йшли дорогою заповідей Божих і дотримувались вчення Церкви.

Боже, Ти є опорою слабких та розрадою стражденних, візьми нас під свою опіку і вчини, щоб ми ніколи не покинули Тебе на землі та раділи з Тобою в небесах. Через Христа, Господа нашого.

Го­с­по­ди, при­йми мо­лит­ви і при­но­шен­ня Тво­їх вір­них, * і за­вдя­ки уча­с­ті у свя­тих тай­нах при­ве­ди нас до не­бес­ної сла­ви. Через Христа, Господа нашого.

ПРЕФАЦІЯЗВИЧАЙНА (41)

Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку ,Тобі, * святий Отче, Всемогутній вічний Боже. Ти в доброті створив людину, * а коли вона заслужила осудження, * відкупив її своїм милосердям * через Христа, Господа нашого. Через Нього Твою велич прославляють Ангели, * їй поклоняються Господства і благоговіють перед нею Сили, * а небеса та їхні мешканці і блаженні Серафими разом з ними радіють. Вчини, просимо, щоб і наші голоси приєдналися до них, смиренно взиваючи: Свят, Свят, Свят...

Ба­га­тії збі­д­ніли й го­ло­ду­ють, * а тим, що Го­с­по­да шу­ка­ють, ні­яко­го бла­га не за­бра­к­не.

Го­с­по­ди, сми­рен­но бла­га­є­мо Твою велич, † щоб ми, по­жив­ле­ні свя­щен­ним Ті­лом і Кро­в’ю, * ста­ли со­п­ри­ча­с­ни­ка­ми Тво­єї бо­жес­т­вен­ної при­ро­ди. Через Христа, Господа нашого.