«Церква, мистецтво, тіло» – таку тему обговорювали учасники домініканського душпастирства в Інституті святого Томи Аквінського в суботу, 16 грудня. Отець Войчех Сурувка ОР в доповіді зосередився на образотворчому мистецтві, а опісля на присутніх чекала несподіванка – командна гра «Намалюй і відгадай».
Уже близько свято Різдва Господнього, яке знов і знов нагадує людству, що Бог прийшов у цей світ у людському тілі. Завдяки Тайні Воплочення стало можливо, щоб той, хто дивиться на Ісуса Христа, бачив Отця (пор. Йн 14, 9). Роздуми щодо цього незбагненного Божого діяння впливають на церковне мистецтво, яке, зі свого боку, спонукає людину до поглиблення віри та спілкування з Богом.Протягом усієї історії християнства виникали картини з зображеннями святих або з біблійними сюжетами, повні символів і значень.Проте зі зміною людського мислення змінюється і змістове наповнення. Наприклад, зображення гріхопадіння Адама і Єви, розташоване в катакомбах святих Марцеліна і Петра (ІV ст.), відрізняється від картин, на яких наших прабатьків писали в XVI–XVII ст. – а тим більш від сучасного мистецтва. У ранніх зображеннях центром є дерево, сталість якого символізує непорушний Закон Бога, Його Самого. Таким сюжет залишається до XV–XVI ст., хоча змінюється техніка виконання чи динаміка. На полотні художника Гуго ван дер Гуса (1440–1482) вже можна помітити інше наповнення: дерево зміщене набік, у центрі стоїть Єва, а змій має її обличчя. Така природа спокуси: вдати з себе подібного, щоб обманути, бо схожість викликає довіру.
Звісно, що змінюється не лише сенс, а й функція. Ікона або картина, призначена для культу, завжди відповідатиме канонові, затвердженому Церквою. Інакше з картинами на релігійну тему: хоча вони й можуть містити образи, важливі для віри, та перед ними складно молитися, бо там водночас є багато світського. Профанний спосіб виконання виводить картину поза церковний простір навіть у тому разі, якщо на ній зображений релігійний сюжет. Є полотна, які взагалі ніяк не пов’язані з вірою, хоч і містять біблійні образи, а є такі, які не мають релігійного сюжету, але на метафізичному рівні пробуджують релігійні почуття. Простір до творчості відкритий. Важливо лише творити з пошаною та прагненням добра для людей, які нас оточують.
Домініканське душпастирство в Києві: доброта в любові
У Ватиканських музеях знайдено дві раніше невідомі картини Рафаеля
Смерть раптова, смерть неодмінна: символічна структура храму Братства святого Милосердя