Папа Франциск про зовнішнє служіння Римської Курії

«Мої роздуми, – сказав він у промові з нагоди щорічної зустрічі з Римською Курією, – ґрунтуються, вочевидь, на фундаментальних і канонічних принципах Курії, на її історії, а також на особистому баченні, яким я в контексті нинішньої реформи намагався попередніми роками ділитися з вами».

Святий Отець навів слова архієпископа Фредеріка Де Мероде, який у другій половині ХІХ ст. займав високі посади в Папській Державі: «Робити реформи в Римі є немовби чистити єгипетського сфінкса зубною щіткою». «Це показує, скільки терпеливості й такту потрібно для того, аби досягнути цієї мети, адже Курія – це давня, складна, шанована інституція, що складається з людей, які походять з різних культур, мають різні мови та світогляди, і яка структурно пов’язана зі служінням першості Єпископа Риму в Церкві, тобто, з “священним” служінням, якого бажав Сам Господь для добра всього тіла Церкви», – сказав він.

Наступним аспектом є стосунки Курії з місцевими Церквами. За словами Папи, взаємини Курії з дієцезіями та єпархіями «мають першість серед найважливіших». Вони ґрунтуються «на співпраці та довірі», й у жодному разі не «на вивищуванні чи ворожості». «Отож, орієнтиром для Римської Курії є не лише Єпископ Риму, від якого вона черпає свій авторитет, але й місцеві Церкви та їхні Пастирі в усьому світі, для добра яких вона працює та діє», – сказав Папа, вказуючи також на «гарну нагоду для зустрічі» – на візити ad limina Apostolorum і на діяльність Синоду Єпископів.

Розпочавши свою промову до Римської Курії нагадуванням про те, що Різдво є святом віри, Святий Отець підсумував, що Різдво нагадує нам про те, що віра, яка не викликає в нас стану кризи, є вірою, що перебуває в кризовому стані; віра, яка не спричиняється до нашого зростання, – це віра, яка повинна зростати; віра, яка не викликає в нас запитань, є вірою, щодо якої ми повинні запитувати себе; віра, яка не оживляє, – це віра, яку слід оживити; віра, яка не розворушує нас, є вірою, яку слід розворушити.

«Насправді, – закінчив Папа, – тільки інтелектуальна чи літепла віра є лише задатком віри, що може здійснитися тільки тоді, коли дійде до залучення серця, душі, духа й усього нашого буття, коли дозволено Богові народжуватися та відроджуватися у яслах серця, коли дозволено Вифлеємській зорі провадити нас до того місця, в якому очікує Божий Син, не серед царів та розкоші, але серед бідних та смиренних».

Святий Отець також вручив своїм співробітникам різдвяні подарунки – дві книжки. Це були духовні роздуми «Хочу побачити Бога» блаженного Марі Ежена Ґрілу та підручник Апостольської Пенітенціарії про сповідь та відпусти.

Детальніше про це можете прочитати на сайті Радіо Ватикану.

За темою:
Папа: Християни мають бути радісними
Папа: Вступні частини Меси – не для того, щоб можна було спізнюватися
Папа: Християни покликані до плідного життя