30 листопада - свято св. Андрія, апостола

Інакше розповідає про покликання братів євангеліст Йоан (пор. Йн. 1,35-42). Тут Андрій представлений як учень Йоана Хрестителя. Хреститель вказує двом своїм учням, один з яких є Андрій, а інший - не названий по імені (ймовірно, це майбутній апостол Йоан) на Ісуса, Який проходить повз них: "Ось Агнець Божий [Що бере на себе гріхи світу]». Після чого Андрій і інший учень самі познайомилися з Ісусом і провели у Нього весь той день. Потім Андрій «перший знаходить брата свого Симона і каже йому: Ми знайшли Месію ... І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: ти - Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що означає "камінь" (Петро) ". Посилаючись на цей сюжет, апостол Андрій отримав в церковній традиції прізвисько "Первозваний", тобто покликаний Ісусом першим серед інших апостолів і перший, який сповідав Його Месією (Христом).

Житіє апостола Андрія містить розповіді про безліч сотворених ним чудес, в тому числі і про неодноразові воскресіння померлих. Його життєвий шлях завершився прийняттям мученицької смерті в грецькому місті Патри. Апостола прив'язали вниз головою до косого хреста (і тому хрест такої форми називається «Андріївським хрестом») і в такому положенні він два дні проповідував з такою переконливістю, що натовп, що був присутній при страті, вимагав звільнити його, і багато, слухаючи його, навернулися. Одна легенда розповідає, що правитель Патри розкаявся і велів звільнити апостола, але той знав, що його час зустрічі з Господом вже настав, і тому послані солдати не зуміли розв'язати вузлів на мотузках, якими мученик був прив'язаний до хреста. На місці розп'яття апостола споруджено величний собор Святого Андрія Первозваного - найбільший храм в Греції.

При імператорі Констанції II мощі святого апостола Андрія були урочисто перенесені з Патри до Константинополя і покладені 3 березня 357 року у храмі Святих апостолів поруч з мощами святого євангеліста Луки і учня апостола Павла Тимофія.

За легендою, в VIII столітті частки мощів апостола Андрія були перевезені до Шотландії ченцем Регулусом і поміщені в кафедральному соборі Сент-Ендрюса, в місті, яке отримало своє ім'я на честь апостола і стало церковною столицею Шотландського королівства. Згідно іншого переказу, частки мощів були перевезені хрестоносцями 1208 року в італійське місто Амальфі.

25 вересня 1964 року Папа Павло VI повернув голову святого Андрія православному храму в Патрах. 23 вересня всі отці II Ватиканського Собору на третій сесії разом з Папою прийняли участь в процесії, під час якої Понтифік переніс реліквії з каплиці Пресвятих Дарів на вівтар в зал. Месу з цього приводу провів кардинал Марцелл, протоієрей базиліки Святого Петра. Проповідь проголосив кардинал Кеніг з Відня, закінчивши свою проповідь молитвою за об'єднання Церков. У другій половині дня мощі були доставлені до базиліки Сант-Андреа-делла-Валле , де вони були виставлені для загального поклоніння. 25 вересня Павло VI прийняв на окремій аудієнції делегацію Грецької Православної Церкви і передав їм святі мощі. Пізніше в той же день вони були доставлені літаком в Патри.patra3 Грецька Церква також має реліквії хреста, на якому помер святий Андрій. Натомість реліквії правої руки апостола знаходяться в Москві.

Святий в Києві Андрія Первозваного вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях України. Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала Скіфія, тобто землі сучасної України. Про благовіст апостола свідчать такі давні християнські письменники, як Іполіт Римський (III ст.), церковний історик Євсевій Кесарійський (IV ст.) та ін.

У стародавньому літописі «Повість минулих літ» розповідається про подорож Андрія по українських землях:
Дніпро впадає у Понтійське море; море це звуть Руським. Уздовж його берегів навчав, як кажуть, святий Андрій, брат Петра. Коли Андрій навчав у Синопі і прийшов до Корсуня, він довідався, що від Корсуня недалеко гирло Дніпрове. І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, вставши, промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог».

І піднявся він на гори ці, благословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ. Апостол привіз до Скіфії реліквії, навколо яких торувалась віра. За переказами, у Києві він залишив наперсний хрест, а в інших місцях — обітні. Літопис не має підтвердження в інших історичних пам'ятках, тому деякі вчені схильні вважати це легендою. Але це не завадило вважати Андрія Первозваного основоположником Церкви Христової в Україні. У пам'ять Андрія Первозваного в Києві, на тому місці, де апостол поставив перший хрест, 1212 року споруджено дерев'яний храм Воздвиження Чесного Хреста Господнього, також зведено святиню (1086), ще на одній із гір у Києві на Андріївському узвозі стоїть славетний Андріївський храм (собор Андрія Первозваного), збудований в середині XVIII століття (1747–1753).

Крім України, святий апостол Андрій є покровителем Шотландії, Греції, Румунії, Сицилії, Росії, Амальфи, а також моряків та рибалок.

Використані матеріали: Сибирской католической газеты, Brewiarz.pl, Вікіпедія