Літургія на кожний день. 15 жовтня, неділя

Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, * о Господи, хто встоїться? * Та в Тебе є прощення, Боже Ізраїля.

Просимо, Господи: нехай Твоя благодать завжди попереджає нас і супроводжує, * щоб ми безустанно бажали творити добрі діла. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

Читання з Книги пророка Ісаї

Господь Сил влаштує на оцій горі бенкет для всіх народів, бенкет, де буде ситне м’ясо, бенкет, де буде добре вино, ситне м’ясо шпиковисте, добре вино, проціджене й чисте. Він знищить на оцій горі заслону, що запинає всі народи, і покривало, що вкриває всі народи. Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх облич сльози і зніме ганьбу з свого люду по всьому світі, бо Господь сказав так. Того дня скажуть: «Ось Він, наш Бог! На Нього ми надіялися, і Він нас спас. Ось Він Господь! На Нього ми надіялися. Радуймося і веселімося Його спасінням! Бо рука Господня на цій горі спочине». Слово Боже.

Господь – мій Пастир. Я не матиму недостатку. *

На зелених лугах Він дасть мені відпочити,

Біля тихих вод піклуватиметься про мене; *

мою душу Він обновляє.

Веде мене стежками правди *

ради Імені свого.

Коли я піду навіть долиною смертної тіні, *

не злякаюся зла, бо Ти зі мною.

Твій жезл і Твій посох – *

вони мене втішають.

Переді мною трапезу Ти готуєш *

в присутності тих, які мене тривожать.

Ти намастив мою голову олією, *

переливається моя чаша.

Отож, добро і милосердя супроводжуватимуть мене †

в усі дні життя мого, *

і я поселюся на довгі дні в Господнім домі.

Читання з Послання святого апостола Павла до филип’ян.

Брати! Я вмію жити і в нестатках, умію жити і в достатку. Я звик до всього і в усьому: і насичуватися, і голодувати, мати достаток і терпіти нестаток. Усе можу в Тому, хто мене зміц­нює. Втім, ви добре зробили, взяв­ши участь у моїх труднощах. А мій Бог, згідно зі своїм багатством, нехай задовольнить усяку ва­шу потребу, у славі, в Ісусі Хри­сті. Богові ж, нашому Отцеві, – сла­ва навіки-віків! Амінь. Слово Боже.

Отець Господа нашого Ісуса Христа нехай просвітить очі нашого серця,

щоб ми знали, якою є надія нашого покликання.

Того часу Ісус знову за­го­ворив до первосвящеників і старших народу у притчах, кажучи: «Схоже Царство Небесне на од­но­го чоловіка – царя, який справив весілля своєму синові. Він послав своїх рабів покли­ка­ти запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. Тоді знову послав інших рабів, кажучи: “Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!”  А вони, знехтувавши, відійшли: один – на своє поле, другий – на свій торг; інші ж, схопивши його рабів, по­знущалися над ними й по­вбивали. Цар розгнівався, послав своє вій­сько, вигубив убивців і спалив їхнє місто. Тоді каже своїм рабам: “Оскіль­ки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, то йдіть на роздоріжжя і, кого тіль­ки зустрінете, кличте на весілля”. Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли – і злих, і добрих; і наповнилася ве­сільна світ­лиця гістьми.

Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, і каже йому: “Друже, як ти ввій­шов сюди без весільного одягу?” Той же мовчав. Тоді сказав цар слугам: “Зв’я­жіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів”. Адже багато запрошених, та ма­ло вибраних!» Слово Господнє.

1. Молімося, щоб християни усіх конфесій об’єдналися за одним столом Тіла і Крові Господньої.

2. Молімося, щоб жодна людина не потерпала в наш час від голоду.

3. Молімося за католиків, які не приймають Тіла Христово­го, щоб вони зрозуміли, що так само як тіло потребує хліба щоденного, так і душа повинна живитися євхаристійним хлібом.

4. Молімося, щоб Господь до­поміг багатим зрозуміти вартість скарбів непроминаючих.

5. Молімося, щоб Господь помилував усіх своїх померлих дітей і прийняв їх до свого Царства.

6. Молімося, щоб ми вміли боротися з власними гріхами та вадами і здобули істинну свободу дітей Бо­жих.

Го­с­по­ди, при­йми мо­лит­ви і при­но­шен­ня Тво­їх вір­них, * і за­вдя­ки уча­с­ті у свя­тих тай­нах при­ве­ди нас до не­бес­ної сла­ви. Через Христа, Господа нашого.

Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку Тобі, * святий Отче, Всемогутній вічний Боже, * через Ісуса Христа, Господа нашого. Він, зжалившись над людськими помилками, народився з Діви. * Він стражданнями на хресті визволив нас від вічної смерті, * а воскресиш з мертвих, дав нам життя вічне. Тому з Ангелами й Архангелами, Престолами і Господствами та з усім воїнством небесним * співаємо гімн Твоєї слави, безустанно взиваючи: Свят, Свят, Свят...

Ба­га­тії збі­д­ніли й го­ло­ду­ють, * а тим, що Го­с­по­да шу­ка­ють, ні­яко­го бла­га не за­бра­к­не.

Го­с­по­ди, сми­рен­но бла­га­є­мо Твою велич, † щоб ми, по­жив­ле­ні свя­щен­ним Ті­лом і Кро­в’ю, * ста­ли со­п­ри­ча­с­ни­ка­ми Тво­єї бо­жес­т­вен­ної при­ро­ди. Через Христа, Господа нашого.