Сьогодні Католицька Церква святкує Урочистість Ісуса Христа Царя Всесвіту котрою завершується літургійний рік в Церкві.
Чому існує таке свято? Хіба Сам Христос не відмовився від титулу царя? Хіба після розмноження хлібів, дізнавшись, що люди хочуть зробити Його царем, Христос не віддалився від народу? Однак, коли Пілат спитав Ісуса: «Ти — цар юдейський?», Він відповідає: «Царство Моє не від світу цього» (пор. Йн 18. 33-37). Що ж означає для Христа бути царем?
По-перше, для Ісуса царювати означає служити, а не владарювати: «Ісус сказав їм: «Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться. Не так хай буде з вами!А навпаки: більший між вами нехай буде як молодший, а наставник — як слуга» (Лк 22, 25-26). Така суть царювання Христа.
В чому сенс такого царського служіння? В Другій книзі Царів ми бачимо, що мета царя — об’єднати народ. «…цар Давид заключив із ними союз у Хевроні перед лицем Господнім…» (2 Сам. 5, 3б). Апостол Павло в Посланні до Колосян пояснює, що мета царювання Христа — «примирити з Собою все» (пор. Кол 1, 20). Завдання царя, перед усім, — служити єдності, збирати свій нарід. Примирення всього творіння — другий аспект царювання Христа.
Але є і третя риса Його царювання. Христос — Цар, бо Він робить кожного з нас царем, подібним до Себе. Згадайте, в кінці обряду хрещення священик помазує голову новоохрещеного, кажучи, що він з’єднується з Христом-Священиком, Пророком и Царем. Священик приносить жертву; пророк звіщає про Царство; цар служить всім. Отже, через хрещення ми стаємо священиками, пророками та царями в Христі. Мета царювання Христа — зробити нас царями. Як говорить книга Одкровення, «[Ісус Христос] зробив нас царством священиків Богові й Отцеві своєму» (пор. Одкр 1, 6). Сенс царювання Христа — будувати Царство Боже. Свято Христа-Царя завершує літургійний рік. Це свято говорить нам про кінець світу цього, коли все буде з’єднане у Христі, коли всі будуть брати участь в царюванні Христа.
Царство Христа — це Царство, де Цар служить, де Цар примиряє все, але, перед усім, де Цар зробить всіх царями. Тому й нам треба служити нашим ближнім і бути миротворцями всюди, де ми знаходимося. Так ми приготуємо пришестя Царства Божого, де ми, сподіваємося, з Христом будемо царювати на віки вічні.
Джерело - Львівська архідієцезія
22 січня Церква згадує святого Анастасія Перського, покровителя ювелірів Анастасій жив на межі VI й VII століть. До навернення мав ім’я Магундат, народився в сім’ї зороастрійського мага в Персії (нині Іран). Сповідував віру батька та служив у війську перського імператора Хосрова ІІ.
21 січня – обов’язковий спомин святої Агнеси Римської, покровительки заручених
20 січня Церква згадує святого Севастіана, покровителя військових
22 січня – довільний спомин святого Вікентія Сарагоського, покровителя фермерів і виноробів
Святі дня 19 січня Церква згадує святого Марія з Персії, мученика, покровителя мандрівників Святого Марія (Маріуса) зазвичай згадують разом із сім’єю: дружиною святою Мартою та двома синами, святими Аудіфаксом і Абакумом, – як християнських мучеників, загиблих наприкінці ІІІ століття.

