Прямуючи дорогою «святих еміграції». Думки про метод святих в служінні мігрантам

Архієпископ Томазі добре ознайомлений із питаннями міграції, оскільки він займав посаду Секретаря колишньої Папської Ради душпастирства мігрантів і подорожніх, що увійшла до складу новоствореної Дикастерії сприяння цілісному людському розвиткові. Його стаття – про «чоловіків і жінок, натхнених Євангелієм, що відгукнулися на мовчазне й іноді майже відчайдушне волання» мігрантів, почувши в ньому голос самого Ісуса.

Такими були блаженний єпископ Джованні Баттіста Скалабріні, свята Франческа Кабріні, святий Джон Нойман, архієпископ Філадельфії в США, свята Мері Маккілоп в Австралії, блаженна Ассунта Маркетті в Бразилії. «Своїм служінням та присутністю серед мігрантів, – читаємо в статті, – всі вони наслідували приклад доброго самарянина і, таким чином, зміцнили й забезпечили безперервність лейтмотиву співчуття й солідарності, та закріпили душпастирський метод, що поєднує в собі такі види соціального служіння, як школи, дитячі будинки, допомога у пошуку роботи, лікарні, християнське виховання та євангелізація».

Архієпископ Томазі зазначає, що милосердя, яке проявляли «святі міграції», полягало не в тому, щоб когось жаліти, а, насамперед, у тому, щоб бачити у кожній без винятку людині Божий образ й шанувати її гідність. Цим шляхом Церква прямує вперед у служінні мігрантам також і сьогодні.

«Часто забувають про загиблих які потонули і втратили своє життя і свої мрії в Середземному, в Червоному або Карибському морях, – зазначає архієрей. – З 2000 р. було зареєстровано 46 000 мігрантів, які загинули, намагаючись знайти притулок в іншій країні. 2017 р. загинуло 3514 осіб. Деякі категорії мігрантів залишаються поза суспільним захистом».

Перед обличчям такої міжнародної панорами сучасних міграційних потоків, архієпископ Томазі пропонує звернутися до методу «святих міграції», що складається з трьох кроків: зворушення, співчуття й солідарності. Перший крок, як пояснив автор, полягає в тому, щоб відкрити серце до мігрантів, переміщених осіб та біженців.

«Папа Франциск часто говорить про культуру байдужості, глобалізацію байдужості, а натомість пропагує глобальну культуру емпатії», – зазначає архієпископ, пояснюючи, що процес прийняття починається тоді, коли ми зворушуємося, коли бачимо мільйони осіб, викорінених із власної землі, що перебувають у таборах для біженців, на морських і сухопутних шляхах.

«Почуття милосердя до нещасних, до їхнього лиха, болю, до їхніх недоліків – ось, що означає співчуття», – пояснив автор, процитувавши також слова Папи Франциска, які він сказав під час промови до іспанських та латиноамериканських медиків 2016 р.: «Схилятися із співчутливою любов’ю перед слабкими і вбогими – це складова справжнього релігійного духу».

Пояснюючи солідарність – третій крок методу «святих міграції», архієпископ Томазі ще раз процитував слова Святого Отця, якими він 2013 р. звернувся до учасників пленарного засідання Папської ради душпастирства мігрантів і подорожніх: «Церква – це мати, і її материнська увага з особливою ніжністю й близькістю проявляється до тих, хто вимушений втікати зі своєї країни та живе між позбавленням коріння та інтеграцією».

Детальніше про це можете прочитати на сайті Радіо Ватикану.

По темі:
«Мігранти і біженці: чоловіки й жінки, що шукають мир». Послання Папи на 51-й Всесвітній день миру
Папа закликав католицькі університети сприяти освіті біженців
Папські університети створять мережу для освіти мігрантів