Літургія на кожний день. 8 жовтня, неділя

Господи, усе підлягає Твоїй владі * й ніхто не може противитися Твоїй волі. * Бо Ти ж створив усе: * небо і землю, і будь-що існує у небесних просторах. * Ти є Господом Всесвіту. (Пор. Ест 4, 17 (Вульг.))

Всемогутній, вічний Боже, щедрість Твоєї любові перевершує заслуги та сподівання тих, що Тебе благають; † яви нам своє милосердя, * прости гріхи, які непокоять наше сумління, і дай нам також те, чого ми не осмілюємося просити. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

Читання з Книги Ісаї

Дозвольте, заспіваю любому моєму пісню любого мого про його виноградник. У любого мого був виноградник на родючім схилі. Він розкопав його, очистив від каміння й насадив у ньому лозу добірну, а серед нього збудував башту і висік у ньому винотоку, та й сподівався, що вона вродить добрі грона. А вона вродила кислі грона. Отож, мешканці Єрусалима й мужі Юдеї, розсудіть між мною та моїм виноградником! Що ще я мав був учинити виноградникові моєму, а не вчинив? Чому, коли я сподівався, що вродить добрі грона, він уродив лише кислі? Отож я вам скажу, що зроблю з моїм виноградником? Розберу його огорожу, нехай його пустошать! Повалю його мур, нехай його топчуть! Я залишу його пусткою: не будуть його ні обрізувати, ні обкопувати більше, і зійдуть на ньому будяки й тернина. Та й хмарам повелю я не пускати більше дощу на нього. Виноградник Господа Сил – то дім Ізраїля, а мужі юдейські – коханий Його саджанець. І ждав Він правосуддя, – аж тут пролиття крові; ждав справедливості, – аж тут голосіння. Слово Боже.

Ти переніс виноградну лозу з Єгипту: *

народи прогнав, а її посадив на їхньому місці.

Вона простягнула свої гілки до моря, *

а свої галузки – аж до річки.

Навіщо Ти повалив її огорожу? *

Її обривають усі, хто дорогою проходить.

Її лісовий кабан нищив, *

її об’їдала дика тварина.

Боже сил, повернися ж, поглянь з неба і подивися! *

Відвідай цей виноградник, –

рослину, яку насадила Твоя правиця, – *

сина, якого Ти зміцнив для себе.

Тож ми не відступимо від Тебе; *

Ти нас оживиш, – і ми прикликатимемо Твоє Ім’я.

Господи, Боже сил, поверни нас, *

нехай засяє Твоє обличчя – і ми спасемось!

Читання з Послання святого апостола Павла до филип’ян

Брати! Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові. І мир Божий, який перевищує всяке розуміння, нехай береже ваші серця і ваші думки в Христі Ісусі. Наостанку, брати: те, що істин­не, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне хвали, – ко­ли яка чеснота або коли яка по­хвала, – про це роздумуйте. Чого навчилися і що прийняли, що почули й побачили в мені, – оце й робіть. І Бог миру буде з вами. Слово Боже.

Я вибрав вас зі світу, щоб ви йшли та плід приносили,

і щоби плід ваш залишався.

Того часу Ісус сказав до первосвящеників та старших народу: «Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив ви­ноградник, обгородив його огоро­жею, викопав у ньому давильню, збу­ду­вав башту, винайняв його виноградарям і ві­дійшов. Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до виноградарів, щоб узя­ти свій врожай. Та виноградарі, схопивши його ра­бів, кого побили, кого вбили, кого за­кидали камінням. Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. Нарешті послав до них свого си­на, кажучи: “Вшанують мого сина”. Виноградарі ж, побачивши сина, заговорили між собою: “Це спад­ко­ємець; ходімо, вб’ємо його і одер­жи­мо його спадщину”. І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили. Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим виноградарям?» Кажуть йому: «Злих люто вигу­бить, а виноградник передасть ін­шим виноградарям, які будуть вчасно від­да­вати його врожай». Каже їм Ісус: «Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: “Камінь, який бу­дівничі відкинули як непри­дат­ний, саме він став наріжним. Від Гос­пода це сталося, і це дивовижне в очах наших”? Тому й кажу це вам, що буде за­бране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити плоди Царства». Слово Господнє.

1. Молімося за Папу, єпископів, священиків, дияконів і весь народ Божий, щоб вони невтомно несли Євангеліє Христа і ставали зразком віри і морального ладу.

2. Молімося, щоб охрещені, очищені від гріхів і відроджені у Святому Духові, все своє життя відважно сповідували Христа, Сина Божого.

3. Молімося, щоб усі учні Христа через Хрещення стали єдиним тілом і завжди тривали в єдиній вірі і любові.

4. Молімося, щоб ми, прищеплені як галузки до Христа, справжньої виноградної лози, через свою віру стали Його досконалими учнями.

5. Молімося про велике милосердя Бога, який прагне, щоб усі люди були спасенні, щоб ненароджені діти і ті, які померли без Хрещення осягнули вічне блаженство.

6. Молімося за нас самих, щоб через вірне використання дарів Божих ми заслужили на вічну славу.

Господи, прийми Тобою встанов- лену жертву † і святими тайнами, які ми звершуємо як Твої слуги, * доверши в нас справу спасіння та освячення. Через Христа, Господа нашого.

Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку Тобі, * святий Отче, Всемогутній вічний Боже, * через Ісуса Христа, Господа нашого. Він, зжалившись над людськими помилками, народився з Діви. * Він стражданнями на хресті визволив нас від вічної смерті, * а воскресиш з мертвих, дав нам життя вічне. Тому з Ангелами й Архангелами, Престолами і Господствами та з усім воїнством небесним * співаємо гімн Твоєї слави, безустанно взиваючи: Свят, Свят, Свят...

Благий Господь до того, хто Його чекає; * до душі, яка Його шукає. (Пл. Єр 3, 25)

Всемогутній Боже, вчини, щоб участь у цьому таїнстві втамувала голод і спрагу нашої душі * та перемінила нас у Христа, котрого ми прийняли. Котрий живе і царює навіки вічні.