Життя в багатогранному посвяченні, шукаючи Господню волю. Так можна підсумувати історію о. Арсеніо з Тріґого, Ордену Братів Менших капуцинів, співзасновника Згромадження Сестер Пресвятої Марії Утішительки, якого у суботу, 7 жовтня 2017 р., проголошено блаженним Католицької Церкви. Беатифікаційні урочистості в катедральному соборі Мілану з доручення Святішого Отця очолив кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації в справах святих.
Джузеппе Антоніо Мільявакка, таким було мирське ім’я нового блаженного, народився на в Тріґоло на півночі Італії 1849 року. Після навчання в семінарії Кремони, 1874 року отримав пресвітерське рукоположення та після року служіння в рідній дієцезії вступив до Товариства Ісусового, бажаючи повністю посвятитися Богові. В Ордені Єзуїтів 1988 року склав довічні обіти.
Здійснюючи своє апостольське служіння, о. Джузеппе здобув особливе визнання з боку жіночих чернечих спільнот, в яких виконував обов’язки духівника та проводив духовні вправи. В той час його життєвий шлях перетнувся із Паскуаліною Фумаґаллі, яка заснувала жіноче Згромадження Пресвятої Марії Утішительки, але відкрила доми в Турині та Мілані, не отримавши відповідних дозволів від місцевих єпископів. Оскільки отець Мільявакка надавав духовних супровід цій спільноті, був змушений залишити Товариство Ісусове, звинувачений у нерозсудливості.
З доручення Туринського Архієпископа, священик став на чолі новозаснованого Згромадження, надаючи йому духовний провід та уклавши для нього статути. Коли ж під час реформування інституції був відсторонений від цього служіння, у віці 53 років вступив до новіціату Братів Менших Капуцинів, прийнявши ім’я Арсеніо з Тріґоло. Після новіціату займався духовним проводом францисканських студентів та опікувався Третім Францисканським Орденом. Після важкої недуги, відійшов до Господа 10 грудня 1909 року.
Шістдесят років, з яких тринадцять років були прожиті в родині, дванадцять – у малій та вищій семінарії, сімнадцять – в Товаристві Ісусовому, десять – на чолі жіночого Згромадження та сім років у Ордені Братів Менших капуцинів. Таким був шлях блаженного Арсеніо з Тріґоло. Життя, прожите в постійному шуканні більшої Божої слави шляхом вірного, смиренного та мовчазного служіння.
На перший погляд може здаватися, що це була непостійна душа, що постійно шукала свого самоутвердження. Але читаючи його листи, відкриваємо постать християнина, який шукає Божу волю та анґажується у те, щоб виконувати її, усвідомлюючи свою незначність та слабкості й виявляючи довір’я до Бога, коли доводилося зустрічатися з труднощами та нерозумінням.
Джерело: Радіо Ватикану
Схожі новини
