Папа: Аби подолати свої духовні пустелі, потрібно вдивлятись у розіп’ятого Христа

Про це повідомляє Радіо Ватикану.

Понтифік почав із першого читання зі старозавітної книги Чисел, де йдеться про відчай, який переживали ізраїльтяни в пустелі, та про вогненних гадюками, які їх кусали. Коли подорожні були голодні, Господь посилав їм із небес манну та перепелиць; коли мали спрагу, Бог їх напував. Однак, уже поблизу обіцяної землі, деякі з них зневірились, занепали духом і почали нарікати на Бога й на Мойсея. Покладаючись на власні сили, наголосив Понтифік, вони забули про могутність Господа, який визволив їх від 400 років рабства.

По суті, «люди не витримали випробувань», як це стається з тими, хто «починає іти за Господом, аби бути поруч із Ним, але зневірюється й вирішує повернутись. Вони оплакують минуле, немов оті ізраїльтяни, мовляв, як колись було добре, скільки м’яса ми мали, скільки цибулі, скільки-то всякого смачного ми там їли».

Його Святість закликав подивитися на упередження такої «хворої пам’яті», спотвореної ностальгії, адже це була трапеза рабства тоді, коли вони перебували в єгипетській неволі. Він назвав такі нарікання «ілюзіями, які приносить диявол. Він змушує бачити красу того, що ми залишили, за чим шкодуємо у хвилині відчаю, поки ще не досягли Божої обітниці».

«Це певним чином схоже на шлях Великого Посту: завжди маємо випробування та Боже втішання, маємо небесну манну та птахів, які нас живлять, але нам здається, що та їжа була кращою. Однак, не забувайте, що тоді ви їли за столом рабства!» – застеріг Понтифік.

Папа Франциск зауважив, що всі ми зустрічаємося з таким досвідом, якщо хочемо йти за Господом, але втомлюємося. Він зазначив, що найгірше те, що люди «погано говорять про Бога, отруюючи свою душу». Можливо, декому здається, що Бог йому не допомагає, або посилає забагато випробувань, відчуває в серці зневіру. Гадюки, які кусали ізраїльтян, як розповідає книга Чисел, це «символ отруєння», відсутньої постійності на шляху за Господом. Тому за Божим наказом Мойсей зробив мідяного змія і поставив його на високому стовпі. Коли вкушені гадюкою звертали очі на мідяного змія, то залишалися живими.

Цей змій, мовив Папа Франциск, був символом Ісуса, піднесеного на хресті. «Він є ключем до нашого спасіння, ключем нашої витривалості на життєвому шляху, ключем подолання наших духовних пустель. Потрібно вдивлятись у розіп’ятого Ісуса, у Його рани, якими ми спасенні».

Понтифік пригадав час, коли він ще був дитиною і у Велику П’ятницю разом із бабусею брав участь у парафіяльній процесії зі смолоскипами. Віряни ставали навколішки, і бабуся казала онукам: «Уважно подивіться на Нього. Але завтра Він воскресне!». У ті часи, ще перед літургійною реформою Папи Пія ХІІ, у Римсько-Католицькій Церкві Воскресіння святкувалось не в неділю, а в суботу. Отже, у суботу, коли грали великодні дзвони, бабуся наказувала онукам помити очі водою, щоби побачити славу Христа.

«Навчіть своїх дітей дивитися на Розп’яття й на славу Христа», – попросив Папа.

За темою:
Розмова Папи з молоддю про торгівлю людьми, сучасну культуру й освіту
«Церква серйозно ставиться до вашого внеску», – Папа відкрив передсинодальну зустріч молоді
Папа: Якщо хочеш пізнати Ісуса, вдивляйся у хрест