Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів України
» » » «Дорога прекрасного життя». Відбулася екстремальна Хресна Дорога Київ-Ворзель
09:09 Вівторок 0 671
20-03-2018, 09:09

«Дорога прекрасного життя». Відбулася екстремальна Хресна Дорога Київ-Ворзель

П’ята київська екстремальна Хресна Дорога під гаслом «Дорога прекрасного життя» почалася ввечері 16 березня з Літургії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Києві, яку відслужили отець Віталій Козак OCD й отець Андрій Пальчик із Сум. Після Літургії близько 40 осіб вирушило до Ворзеля.


Для проходження ЕХД учасники прибули з різних міст: Житомира, Вінниці, Сум. Серед них були і греко-католики, і православні. Кінцевим пунктом стала Вища духовна семінарія Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі. У Хресній дорозі брали участь також троє семінаристів. Отець Андрій Пальчик, настоятель римсько-католицької парафії в Сумах, дорогою вділяв охочим Таїнство Сповіді та надавав їм молитовну підтримку.

Уже вп’яте поспіль ЕХД організовує парафіянка Воздвиження Святого Хреста Олександра Зуєва. Вона розповіла, як узагалі спало на думку проводити ЕХД у Києві та як хода минула цьогоріч.

«Екстремальна Хресна Дорога виникла у Кракові 2009 року. Засновники священик Яцек Стричек із парафії святого Йосипа та спільнота Чоловіча Сторона Реальності. Ідея розповсюдилася по всьому світу, почали з'являтися офіційні регіони, серед яких український. ЕХД – це індивідуальна форма молитви. Головний принцип – подолання вночі великої відстані бездоріжжями, триває в тиші та молитовному зосередженні. Учасникам пропонують маршрут, який можна проходити в групі, можна індивідуально. Звичайно, захід пристосовується до умов регіону. Організатори заохочують приймати виклики та створювати нові маршрути ЕХД. Щодо цього року, то я би підкреслила декілька моментів. Логічний маршрут і готовність учасників вплинули на цілеспрямованість ходи. Основний склад групи молодь, багато сильних спортивних чоловіків, що дало швидкий темп. Сніг і холод були відчутні, натомість, завдяки морозу ми не в'язли в болоті. Це стосовно маршруту. А духовно два слова: свобода і молитовна єдність», розповіла Олександра Зуєва.

Загальні для всіх регіонів світу роздуми, підготовані світськими людьми різних професій, які описували свій досвід окремих стоянь. Особливо важливе 15 стояння – Воскресіння, адже, без цієї перспективи жодна хресна дорога не має значення. Духівники заохочують, ставши на Дорогу прекрасного життя, разом із Христом взяти участь у Його Воскресінні.

Своїми свідченнями поділилися учасники паломництва: «Я приїхала до Києва вперше, і було лячно. Зустрівши друзів, вирушила до храму, із якого почалася хресна дорога. Ми рушили... Із кожним наступним стоянням мої думки, сумніви та біль дедалі сильніше вирували в серці, яке шукало миру. Коли стали проходити ліс, щоб якось втішитися, я стала роздумувати над значенням того, чим є світло. Коли бачила в темряві якийсь ліхтарик, і його світло падало на хрест, той біль раз за разом ставав усе тихшим... Колись я була на музичних навчаннях у Житомирі, ми співали пісню "Безкінечна Любов мого Бога". Ось слова з неї: "Він був розіп’ятий з любові, без слова й без крику. Ось Агнець на смерть себе видав. Так вона, це усе вона безкінечна любов мого Бога". Зрештою, під кінець хресної дороги, переживши холод вітру і біль, який сковував моє серце, я зрозуміла, що завдяки любові людина все зможе перетерпіти. Це вона, Любов, міняє людину без примусу. І з того хаосу та сумнівів лишилися тільки спокій і слова з пісні: "Так це вона, це вона- Безкінечна любов мого Бога"»,  розповіла Яна з Вінниці, яка цьогоріч уперше брала участь в ЕХД.


«Можливо, це виклик, виклик собі – впоратися зі своїми слабкостями. Але, мабуть, найважча перемога – це коли «я не впорався», це прийняти свою слабкість, зрозуміти немічність, бо Господь гордим противиться, а покірним дає благодать. Тому для мене це радше не виклик і не екстрим. Це заклик до того, що треба справлятися зі своїми щоденними справами. Пошук того, що змінити в собі, щоби стати кращою для Бога. Я пішла, бо хочу долучитися до хресної дороги Ісуса Христа. Свята Тереза Авільська радить звертатися до Бога й промовляти: «О Владарю світу! Мій справжній Жениху! Як же потрапив Ти в таку скруту, мій Господи і моя Любове, що навіть товариство такого нікчемного створіння, як я, приносить Тобі втіху?» –  поділилася враженнями Вероніка, яка п’ятий рік поспіль брала участь у цій події.

Також враженнями поділився отець Андрій Пальчик, настоятель римсько-католицької парафії в Сумах: «Мав перший досвід такої Хресної дороги. Як це часто буває, попередні очікування й уявлення коригувалися упродовж шляху. Напевно, окрім підготовлених роздумів стоянь, які слухали всі учасники молитви, заявлялися власні роздуми. Ще виходячи з Києва, налаштовуючись на труднощі дороги, згадав слова з фільму про Лоуренса Аравійського, який вирішив повернутися за загубленим і приреченим на смерть у розпеченій сонцем пустелі товаришем: "Ніщо не визначено". Головний герой вірив, що зможе врятувати товариша, і так сталося...  Поставив собі питання: у якій ролі знаходжуся я сам? Тут, на цій стежці? Так, треба було подолати непростий шлях, пережити певні незручності. Мокрі кросівки, клопоти з торбою-рюкзаком... Проте, не я рятую когось. Маю назвати Спасителем не себе, а Того, з ким переживаю цю Хресну дорогу. І Христос показує на ній, що маємо перспективи, не мусимо померти. Дякую кожному учаснику за тихе свідоцтво спільного шляху» – сказав отець Андрій.

Прогноз погоди був такий, що, перефразовуючи відому примовку, добрий настоятель домініканця до лісу не пустить. Тож простували цього разу під пастирською опікою отця Андрія. Глибока подяка йому за підтримку та благословення. Зʼясувалось, що Господь подарував холодну ніч напрочуд вчасно – інакше би потонули в лісі у багнюці. Поєднання криги та калюж, припорошених снігом, забезпечило, як казали в біблійні часи, екстремальну екстремальність, – але було подолане. Для мене порівняння другої ходи із попередньою стало приводом незайвий раз усвідомити, що годі шукати полегшення під час випробувань. Уже уявляючи приблизний маршрут і розподіляючи зусилля, частину шляху я пройшов начебто із меншою психологічною напругою. Та, замість цього довелося оцінити заново важкі ділянки, які минулого разу у памʼяті фактично й не відклалися через утому. Тож, як і тоді, дякую Богу, що дозволив узяти участь і пройти увесь маршрут. Справжнім символом цьогорічної Ходи став учасник 1932 року народження, який вирушив із Ірпеня до Ворзеля разом із Дівою Марією (мав на грудях чималенький ковчег із фігурою та запаленими свічками). Дідусь дуже просив Богородицю, аби не дозволила йому впасти, – бо тоді ж впаде й Вона сама. Та реакція Діви Марії виявилася вкрай повчальною. Дідусь опинявся на кризі не раз – проте до Ворзеля прийшов бадьорим й неушкодженим. Діва Марія падала з ним разом, але він неодмінно разом з Нею піднімався. Отже, у Господа для нас просімо не про уникнення випробувань, а про подолання», – підсумував Сергій, студент Інституту святого Томи в Києві, який брав участь в ЕХД вдруге.


Всеукраїнська Екстремальна Хресна Дорога – 2018 відбулася за трьома маршрутами: Київ-Ворзель, Львів-Брюховичі, Гнівань-Тиврів. Невдовзі плануємо ходу до Красилова. Загалом у період Великого Посту відбудуться ЕХД у 18 країнах світу (враховуючи Україну), а участь у них візьмуть близько 40 000 учасників.

Максим Железницький

За темою:
У Львові відбулася Екстремальна Хресна Дорога
Хресна Дорога в Інституті релігійних наук святого Томи Аквінського в Києві
Хресна Дорога вулицями Житомира

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
12:45 П'ятниця 0 70 День зосередження для семінаристів Вищої духовної семінарії Святого Духа у Городку на Хмельниччині Людина, якій Бог відкриває Себе і Свою волю в містичних явищах, не в змозі охопити, осягнути й виконати все це самотужки. Тим паче, що її дар – це надбання всієї Церкви, і саме Церква в особі своїх пастирів покликана оцінити цей дар і підтримати Божого обранця. Нерідко люди, що мають такий дар стикаються зі скептицизмом, заздрістю та глузуванням. Але Господь не залишає Своїх обранців без підтримки  Він посилає їм духовного наставника, сповідника, сподвижника, який часто всупереч сформованій думці світу мудро вслухається в Божий голос, що промовляє вустами містика, і ніжно, як Ісус, направляє його душу.
Новини з України 12:01 Четвер 0 185 Бог обрав нас, щоби ми були святими З 17 по 18 квітня у Вищій митрополичій семінарії у Брюховичах відбувся день зосередження в рамках перманентної формації священиків, які були висвячені у Львівській архідієцезії від 2007 до 2016 року.  У зустрічі взяло участь 17 священиків, з якими зустрівся Митрополит Львівський, архієпископ Мечислав Мокщицький.