«Глибоко засмучений», довідавшись про переставлення кардинала Кормака Мерфі-О’Коннора, вислуженого Архієпископа Вестмінстера, колишнього Примаса Англії та Уельсу, Папа Франциск надіслав свої щирі співчуття на ім’я його наступника кардинала Вінсента Нікольса, поширюючи їх на все духовенство та вірних архідієцезії.
Кардинал Кормак Мерфі-О’Коннор відійшов до вічності 1 вересня, 24 серпня йому виповнилося 85 років життя. У комюніке, поширеному Вестмінстерською архидієцезією, кардинал Вінсент Нікольс зазначає, що його попередник «відійшов у мирі та спокої, оточений любов’ю своїх близьких та друзів». В останньому листі до свого наступника усопший писав: «Перебуваю в мирі й не боюся того, що надходить, протягом свого життя я отримав чимало благодатей, особливо, через свою родину та друзів».
Кардинал Кормак Мерфі-О’Коннор народився 1932 року та був п’ятою дитиною в сім’ї лікаря ірландського походження, троє синів якого стали священиками. Священиче формування Кормак проходив у Римі в Англійській Колегії, здобуваючи філософсько-богословські студії в Папському Григоріянському Університеті.
Отримавши пресвітерське рукоположення та повернувшись до Англії, о. Кормак виконував різні душпастирські обов’язки. Згодом Апостольська Столиці призначила його ректором Англійської Колегії в Римі, де він, свого часу, приймав Главу Англіканської Співдружності Архиєпископа Кентерберійського з нагоди його історичного візиту до Папи Павла VI в 1977 році. Того ж року його призначено єпископом Арундела та Брінятона.
Єпископ Мерфі-О’Коннор відіграв важливу роль в екуменізмі, будучи від 1982 до 2000 року співголовою Міжнародної Англіканської та Римо-Католицької Комісії. У лютому 2000 року святий Іван Павло ІІ призначив його Вестмінстерським Архієпископом, а через рік надав йому кардинальську гідність. Як кардинал, брав участь у Конклаві 2005 року. У квітні 2009 року Папа Венедикт XVI прийняв його прохання про зречення у зв’язку з досягненням граничного віку.
Джерело: Радіо Ватикану