Папа заохотив католицькі Церкви Індії до співпраці та створив нові дієцезії

Святий Отець також призначив єпископів для нових адміністративних структур та написав листа до католицьких єпископів Індії.

У згаданому листі пояснюються причини такого рішення, що є продовженням шляху, започаткованого святим Йоаном Павлом ІІ та Бенедиктом XVI. Крім того, зазначається, що новостворені структури ввіряються опіці Верховного Архієпископа Енаркулам-Анґамальського та Синоду Єпископів Сиро-Малабарської Церкви. Єпископ Риму, підкреслюючи присутність різних єпископів свого права на одній території, заохочує ієрархів до співпраці та свідчення сопричастя.

Святий Отець пригадує, що згідно з переданням, християнство в Індії започаткувалося проповіддю святого апостола Томи й до сьогодні сформувалося у трьох відмінних Церквах sui iuris, які сповідують ту саму віру через три відмінні літургійні традиції. І якщо в минулому траплялося напруження, сьогодні ми є свідками «багатої і прекрасної християнської дійсності», яку повинна свідчити Католицька Церква.

В минулому серед єпископів латинського обряду переважала переконаність в єдиній юрисдикції, однак, досвід плідної та гармонійної співпраці між різними католицькими єпископами свого права на тій самій території, протягом останніх десятиріч виявив «не лише еклезіологічну вірність такого рішення, але й душпастирську корисність».

«У світі, в якому велика кількість християн змушені мігрувати, юрисдикції, що перетинаються, стали вже звичними та дедалі більше виявляються дієвим засобом для того, щоб забезпечити душпастирську опіку вірними в повній пошані до їхніх церковних традицій», – пише Папа, відзначаючи рішення про створення структур, завдяки яким Сиро-Малабарська Церква змогла охопити душпастирською опікою своїх вірних на всій території країни.

«Всі ці кроки, – додає він, – показують, що хоч і не без проблем, але мати більше єпископів на тій самій території не компрометує місію Церкви; навпаки, ці кроки додали енергії місцевим Церквам в їхніх душпастирських та місійних зусиллях». Питання вивчалося в рамках різних зустрічей, і прийшов час, аби Папа «довершив цей процес», що і є спонукою прийнятих рішень.

Святий Отець також висловлює розуміння ситуації тих вірних, для яких згадані канонічні рішення можуть викликати побоювання. Чимало сиро-малабарців, будучи протягом багатьох років позбавленими душпастирської опіки в своєму обряді, «цілковито влилися в життя Церкви латинського обряду». Тому Папа уточнює, що ці рішення не слід інтерпретувати в негативному ключі, як наказ залишити спільноти, в яких вони знайшли гостинність, «іноді, протягом кількох поколінь», але як нагоду для зростання у сопричасті зі своєю Церквою sui iuris, передаючи майбутнім поколінням цінну обрядову спадщину. Однак, сиро-малабарські вірні, належачи до парафії свого обряду за місцем проживання, можуть і надалі брати участь в діяльності парафій латинської Церкви без необхідності окремих дозволів.

Наступник святого Петра заохочує Церкви Індії до свідчення Євангелія в дусі взаємної любові. Для Сиро-Малабарської Церкви це виражатиметься у відкритості до тих вірних, які хоч і обрали для відвідування латинські парафії, «звертатимуться з окремими проханнями до Церкви свого походження», а з боку латинників ця великодушність може бути виражена через гостинність, у своїх структурах, виявлену щодо сиро-малабарців, доки вони не отримають власні приміщення. Крім того, повинна продовжуватися співпраця у формі спільного відзначення свят, спільні реколекції та зустрічі. Врешті, розширення простору діяльності Сиро-Малабарської Церкви «жодним чином не повинно сприйматися, як зростання панування, але як покликання до життя в глибшому сопричасті, яке не слід сприймати, як одноманітність».

Джерело - Радіо Ватикану

По темі:
Католицькі монахині в Індії надають медичну допомогу всім, хто її потребує
Папа прийняв о. Томаса Ужунналіла, звільненого з рук терористів у Ємені
Церква в Індії вимагає справедливості для «недоторканних»