«Християнин створений не для журби, а для терпіння», – наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції в середу, 11 жовтня 2017 р., ділячись думками про надію як про «чуйне очікування». За його словами, тема чування – одна з провідних у Новому Завіті.
Як зауважив Святий Отець, в час після Ісусового воскресіння, коли спокій чергується з тривогою, християни ніколи не здаються. Євангелія заохочує бути чуйними, а Ісус бажає, щоб наше життя було сповнене ретельності, аби ми ніколи не втрачали пильності та «з подякою і здивуванням» приймали кожен день, подарований нам Богом.
«Кожен ранок – це нова чиста сторінка, на якій християнин починає записувати добрі справи. Ми вже врятовані, відкуплені Ісусом, але тепер очікуємо повноти прояву Його панування: коли нарешті Бог буде всім і в усьому (пор. 1 Кор 15, 28). Немає нічого певнішого у християнській вірі, ніж це «побачення», ця заздалегідь домовлена зустріч із Господом, Який приходить. А коли настане цей день, ми, християни, хочемо бути схожі на тих вірних слуг, які провели ніч зі станом своїм підперезаним і світлом засвіченим: маєте бути готові до спасіння, яке гряде, бути готові зустріти Його», – сказав Наступник святого Петра. Він додав, що християни призначені не для нудьги чи журби, а скоріше для терпеливості. Вони знають, що й серед повсякденної монотонності приховане таїнство благодаті.
Як зауважив Папа, якщо залишимося з'єднані з Ісусом, то холод важких хвилин не паралізуватиме нас, і навіть якщо увесь світ промовлятиме проти надії, то християнин знає, що в майбутньому є Христове повернення. І хоч ніхто не знає, коли це трапиться, думки про те, що наприкінці нашої історії є Милосердний Ісус, вистачає для того, «щоб наповнитись довірою та не проклинати життя».
За словами Святого Отця, Ісус є немовби домівкою, в якій ми перебуваємо та з вікон якої споглядаємо на світ. «Отож, не замикаймося у собі самих, не оплакуймо меланхолійно минуле, вважаючи його золотим, але завжди дивімося вперед, у майбутнє, що не є лише ділом наших рук, але, насамперед, постійною турботою Божого провидіння», – закликав він.
Папа також зауважив, що той, хто несе надію у світ, ніколи не є податливим, й «не існує будівничого миру, який, врешті-решт, не поступається своїм особистим миром, беручи на себе проблеми інших», – сказав він, пояснюючи: «А це тому, що християнин ризикує, не боїться ризикувати задля несення добра, того добра, яке Ісус дарував нам немов скарб».
«Кожного дня свого життя, – підсумував Святий Отець, – повторюймо заклик, який перші християни рідною арамейською мовою висловлювали словами: “Marana tha”, і які знаходимо в останньому рядку Біблії: “Прийди, Господи Ісусе!” (Одкр 22,20). Це приспів кожного християнського буття: в нашому світі нам не потребно нічого іншого, як бути приголубленими Христом. Яка це за благодать під час молитви у важких днях цього життя почути Його голос, що відповідає та запевняє нас: “Ось я прибуду скоро” (Одкр 22,7)».
Вітаючи після катехизи учасників загальної аудієнції, Папа привітав також провід та членів Конгрегації Східних Церков, що зібралися цими днями у Римі на пленарну зустріч, що збігається із 100-річчя її заснування. «Ввіряю ваші праці заступництву святого Йоана ХХІІІ, літургійна згадка про якого припадає сьогодні, аби Конгрегація для Східних Церков і надалі з великодушною посвятою здійснювала служіння католицькому Сходові», – побажав він.
Джерело - Радіо Ватикану
По темі:
Папа заохотив католицькі Церкви Індії до співпраці та створив нові дієцезії
Папа: Божа всемогутність виявляється в Його милосерді та прощенні
Папа: ближнім потрібна наша допомога, щоб змогти встати