(зел) Понеділок XVIII звичайного тижня
Або: (чер) довільний спомин св. СИКСТА ІІ, папи, і сподвижників,
мучеників
Або: (біл) довільний спомин св. КАЕТАНА, пресвітера
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Чис 11,4б-15Або: (чер) довільний спомин св. СИКСТА ІІ, папи, і сподвижників,
мучеників
Або: (біл) довільний спомин св. КАЕТАНА, пресвітера
Читання з Книги Чисел
Тими днями сини Ізраїля собі стали плакати: «Хто дасть нам м’яса їсти? Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник; а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима». Була ж манна, наче коріандрове насіння, а колір її, як колір буелія. Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії. І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна. Вчув Мойсей, що народ плаче по сім’ях, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми. Стало прикро Мойсею і сказав він до Господа: «Чому вчинив ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у Тебе, що он тягар усього цього народу Ти звалив на мене? Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породивйого, що Ти мені кажеш: носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку Ти клявся їхнім батькам? Звідки взяти мені м’яса, щоб нагодувати увесь народ оцей? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: “Дай нам м’яса їсти!” Не під силу мені одному нести увесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене. Якщо й далі так обходитимешся зі мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах Твоїх, щоб я не бачив більше горя мого». Слово Боже.
Респонсорійний Псалом Пс 81,12-13. 14-15. 16-17
Співайте Богу, нашій допомозі.
Мій народ не послухався голосу Мого, - *
Ізраїль не звернув уваги на Мене.
І Я відпустив їх через впертість їхнього серця; *
вони живуть за забаганками своїми.
Якщо би Мій народ Мене послухав, *
якщо б Ізраїль ходив дорогами Моїми,
- Я скоро впокорив би ворогів їхніх, - *
наклав би Мою руку на тих, хто їх утискає.
Вороги Господні перед Ним би плазували, *
і їхня доля була би вирішена навіки;
добірною пшеницею Я їх нагодував би, *
і медом зі скелі Я би їх наситив!
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Мт 4,4б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не самим хлібом житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.
ЄВАНГЕЛІЄ Мт 14, 13-21
Читання святого Євангелія від Матея
Того часу Ісус, почувши про смерть Йоана Хрестителя, відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст. Вийшовши, Ісус побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих. А як звечоріло, підійшли до Нього учні та й кажуть: «Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти». Ісус же відповів їм: «Не треба їм іти, видайте їм їсти!» Та вони говорять Йому: «Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби». А Він сказав: «Принесіть їх Мені сюди». І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні - людям. І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків. А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей. Слово Господнє.
Сьогоднішнє Євангеліє звертає нашу увагу на слова: “Ви дайте їм їсти”. Ісус дає учням “урок” як творити чудо. Вони роздають голодним хліб, який Він благословив. Але чудом є не тільки саме розмноження хліба, але також і ділення з іншими та взаємне піклування один про одного. Сьогоднішній світ як ніколи раніше потребує знаку ділення, потребує спільноти. Символічні сім хлібів, це не так багато, але достатньо багато для того, щоб наситити голодних.
Слова сьогоднішнього Євангелія Ісус скеровує не лише до фарисеїв, але також і для нас це є різке звинувачення. Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене (Мт 15,8). Цими сильними словами Він нагадує нам, щоб наше життя, наші вчинки, наше прагнення служити братам і сестрам були щирі та позбавлені лицемірства і фальші.