Папа: Не біймося зустрічі з Христом в особі убогого та мігранта

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Не бійтеся!

Його Святість звернув увагу на те, що провідна думка літургійних читань цього дня – заклик не боятися. У розповіді з книги Вихід ішлося про тривогу ізраїльтян на березі Червоного моря, до яких наближалося фараонове військо. Багато з них вважало, що краще залишитися в рабстві, ніж померти в пустелі. Але Мойсей закликав народ не боятися, бо з ними Господь. «Ізраїль покликаний поглянути поза негаразди сьогодення, подолати страх і покласти повну надію на спасенну й таємничу дію Господа Бога», – зауважив Папа.

Уривок з Євангелія ж показав у човні серед бурхливих хвиль учнів, які злякалися Вчителя: Він ступав по воді, і їм здалося, що це привид. Вони Його не впізнали, але Він заспокоює: «Не бійтеся, це я!» А рятуючи Петра, який потопав, каже: «Маловіре, чому засумнівався?».

Страх спокушає повернутися до неволі

За словами Папи, перед обличчям різних сучасних проявів несправедливості та зла, також і ми, подібно до Ізраїльського народу, «спокушувані полишити свої мрії про свободу». Наш страх перед ситуаціями, що здаються безвихідними, є справедливим. І коли ми «не відчуваємо Божої присутності та неспроможні вручити себе Його провидінню», не вистачить слів провідника чи пророка, аби нас заспокоїти.

«Таким чином, замикаємося у собі самих, у наших слабких людських забезпеченнях, в колі людей, яких любимо, в своїй заспокійливій рутині. Врешті, відмовляємося від подорожі до обіцяної землі, щоб повернутися до єгипетського рабства», – сказав Папа, підкреслюючи, що це «зосередження на собі самих, яке є знаком поразки, посилює наш страх перед “іншими”, перед незнайомцями, маргіналізованими, чужинцями».

Відмова від зустрічі не є людяним актом

Як зауважив Папа, страх є справедливим, також і тому, що «бракує приготування до цієї зустрічі». Нелегко ввійти в становище іншої людини, відмінної від нас, тому «відмовляємося від зустрічі та зводимо бар’єри» з метою захисту. Однак, «відмовлятися від зустрічі не є людяним».

«Ми покликані перемогти страх, щоб відкритися на зустріч. І щоб зробити це, не вистачить раціональних виправдань та статистичних розрахунків», – наголосив Його Святість, ще раз вказуючи на те, що в основі впевненості Мойсея, який закликав не боятися, було уповання на Бога.

Господь простягає Свою руку

Зустріч з іншим – це також зустріч з Христом, про Він Сам нам сказав, стверджуючи: «Все, що зробили одному з Моїх братів найменших, ви мені зробили». «Це дійсно Він, хоч нашим очам важко розпізнати Його: в порваному одязі, із брудними стопами, деформованим обличчям та тілом, вкритим ранами, неспроможний говорити нашою мовою… Також і ми, як і Петро, можемо зазнати спокуси, щоб випробувати Ісуса, просити Його про знак. І, після кількох непевних кроків до Нього, знову стати жертвами власного страху», – вів далі проповідник, підкресливши, що Господь не залишає нас, навіть тоді, коли ми є «маловірами», й простягає Свою руку, щоб нас спасати.

Вдячність і взаємоподіл радістю спасіння

За словами Папи, якщо інтерпретація нашого сьогодення в такому ключі є дійсною, ми повинні «почати дякувати тим, які створили нам нагоду для цієї зустрічі», тобто, «іншим», які стукають до наших дверей. «А той, кому вистачило сил визволитися від страху, хто зазнав радості цієї зустрічі, той сьогодні покликаний звіщати її з покрівель, звіщати відкрито, щоб допомогти іншим вчинити так само, відкриваючись на зустріч з Христом і Його спасінням», – підсумував Його Святість.