21 січня 2019 року сумна звістка облетіла Київсько-Житомирську дієцезію: до Господа відійшов отець прелат Людвік Камілевський, священик, який усе життя вірно служив Господу, не шкодуючи себе.
Як повідомляє Київсько-Житомирська дієцезія, увечері у вівторок тіло отця Людвіка привезли до Житомира, де всю ніч тривало молитовне чування біля труни того, хто завжди мав для всіх час, добре серце й руку допомоги. Храм святого Вацлава, у якому він служив останні 17 років, востаннє прийняв священика, огортаючи його молитвою вірних парафіян. Від ранку 23 січня до храму з’їжджалися люди з усіх куточків Житомира, бо не бракує тих, хто сам відчув доброту й батьківство отця Людвіка. Від 2001 року, не покладаючи рук, він віддано служив цій парафії, відбудовуючи її з руїн, які зашилися від ковбасного цеху. Сьогодні цей храм – прикраса мікрорайону Крошня в Житомирі. Отець відновив не лише матеріальну святиню, він віддано служив живій Церкві та її вірним.
Месу очолив єпископ Станіслав Широкорадюк, із яким співслужили єпископ Ян Пурвінський і численно зібрані священики з цілої дієцезії. Море квітів від людей, а ще більше море живих сердець, які хотіли попрощатись з тим, кого любили і поважали.
Під час проповіді єпископ Ян нагадав біографію отця Людвіка та його життєве кредо.
Священик – велике слово. Священик – це той, хто присвячує себе, бо не буває священства без посвяти. А вона потребує багато сили. Але її сила в присутності Христа, який обіцяв, що не залишить людину. І таку віру мав отець Людвік. Він колись промовляв, колись розгрішав, хрестив дітей, благословляв подружжя, уділяв таїнств, молився разом з парафіянами, укріпляв їх Тілом Христовим. Отець Людвік молився за вас. Усе це робив для блага Церкви. Тепер він потребує тільки молитви, бо з собою може забрати тільки добрі діла, а їх він учинив немало.
Дорогий брате Людвіку! Дякую тобі за те, що відгукнувся на дар священства, за те, що майже 45 років вів Люд Божий до Царства Небесного, незважаючи на свою хворобу. Ти підняв парафію, відродив її, залишив приклад священицького життя. Сьогодні ми просимо, щоб Бог тебе винагородив вічним життям!
Дорогий брате Людвіку! Дякую тобі за те, що відгукнувся на дар священства, за те, що майже 45 років вів Люд Божий до Царства Небесного, незважаючи на свою хворобу. Ти підняв парафію, відродив її, залишив приклад священицького життя. Сьогодні ми просимо, щоб Бог тебе винагородив вічним життям!
На завершення Меси слова подяки лунали від отця Віктора Маковського, теперішнього настоятеля парафії святого Вацлава. Він сказав, що парафія тепер має ще одного заступника на небі, якому небайдужі її проблеми. Віримо, що отець Людвік буде просити Бога за житомирську парафію.
Від імені родини слова вдячності висловив отець Франциск Ботвіна, племінник отця Людвіка.
Сльози та сум на очах людей, але віримо, що зустрінемося з нашим дорогим отцем Людвіком у небі.
Перед уділенням благословення єпископ Станіслав Широкорадюк, дякуючи всім зібраним, наголосив, що в Церкві потрібні не тільки молоді священики, не тільки ті, які мають багато сили й енергії. Церква також портебує хворих священиків, стражденних, немічних. І за всіх них потрібно невтомно молитися, особливо ввіряючи Богові померлих священиків.
Дорогий отче, до зустрічі у небі!
Тіло отця Людвіга Камілевського спочине на кладовищі в Полонному, у його рідній місцевості. Похоронна Меса відбудеться в Полонному в четвер, 24 січня, о 12:00.
1 комментарій