Папа Франциск і Великий Імам Аль-Таїб: історична декларація

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Вступна частина нагадує, що «віра спонукає людину бачити в іншій особі брата, якого треба любити й підтримати», тож цей документ запрошує всіх людей, «які носять у своєму серці віру в Бога та віру в загальнолюдське братерство», єднатися та спільно трудитися на користь миру.

Папа й Великий імам промовляють «в ім’я Бога, Який створив всіх людей однаковими в правах, обов’язках і гідності», «в ім’я невинного людського життя, яке Бог заборонив убивати», в ім’я бідних, сиріт і вдів, біженців та жертв воєн і переслідувань. Вони декларують, що «обирають культуру діалогу як шлях, спільну співпрацю – як стиль поведінки, взаємне пізнавання – як метод і критерій», закликаючи цим документом «себе самих і світових лідерів, творців міжнародної політики та світової економіки серйозно анґажуватися в поширення культури толерантності, співжиття та миру, якнайшвидше вжити заходів для припинення пролиття невинної крові та покласти край війнам, конфліктам, знищенню довкілля та культурному й моральному занепадові».

Автори заохочують людей релігії, культури й медіа наново відкривати та поширювати «цінності миру, справедливості, добра, краси, людського братерства та спільного співжиття» і стверджують, що «серед найважливіших причин кризи сучасного світу є знечулене людське сумління, віддалення від релігійних цінностей і панування індивідуалізму й матеріалістичного мислення».

Визнаючи позитивні кроки сучасної цивілізації, декларація підкреслює, втім, «занепад етики, що зумовлює міжнародне діяння, та послаблення духовних цінностей і почуття відповідальності», що веде багатьох до «виру атеїстичного й агностичного екстремізму або ж до релігійного екстремізму та сліпого фундаменталізму».

Папа й Великий Імам стверджують, що «великі політичні кризи, несправедливість і брак справедливого розподілу природних ресурсів» призводять до того, що численні люди гинуть чи виявляються хворими й нужденними. «А перед обличчям цих криз, які спричиняють смерть мільйонів дітей, що через бідність і голод стали схожими на скелетів, панує неприйнятне міжнародне мовчання».

Документ вказує на суттєву роль сім’ї й на важливість «пробудження релігійного сенсу», насамперед у молоді, щоби «опиратися індивідуалістським, егоїстичним тенденціям, конфліктам, радикалізмові та сліпому екстремізмові в усіх його формах і проявах». Обидва релігійні провідники нагадують, що Творець дав нам дар життя, аби ми його оберігали, – це дар, «який ніхто не має права відбирати, загрожувати йому чи маніпулювати ним згідно з власними уподобаннями». Тому вони засуджують усі практики, «що загрожують життю, такі, як геноциди, терористичні акти, примусове переміщення, контрабанда органів, аборт та евтаназія, а також політичну підтримку цього всього».

Підписанти наголошують, що «релігії ніколи не підбурюють до війни й не підтримують почуття ненависті, ворожнечі, екстремізму, не заохочують до насильства чи кровопролиття». Усі ці лиха стають плодом «викривлення релігійних повчань», «політичного використання релігій». Тому Папа й Великий імам закликають не використовувати релігій для власних цілей, не підбурювати ними «до ненависті, насильства, екстремізму та сліпого фанатизму» й не використовувати Божого імені «для виправдання актів людиновбивства, вигнання, тероризму й утисків». Вони нагадують, що «Всемогутній Бог не потребує нічийого захисту і не хоче, щоб Його ім’я використовували для тероризування людей».

Декларація наголошує, що «свобода – це право кожної людської особи», тому кожен втішається свободою вірування, мислення, висловлення та дії. Плюралізм і різноманітність названо «мудрою Божою волею». Саме тому в документі засуджено «прояви примушення людей прийняти певну релігію чи культуру й нав’язування цивілізаційних стилів». Захист місць культу – це обов’язок, а теракти й погрози проти них є «викривленням релігійних повчань і виразним порушенням міжнародного права».

Автори нагадують, що причина тероризму, який «сіє паніку, жах і песимізм», – це не релігія, хоча терористи й використовують її у власних цілях, а нагромадження «помилкових інтерпретацій релігійних текстів» і «політика голоду, злиднів, несправедливості, утисків, зухвалості». Тому потрібно «припинити підтримку терористичних рухів шляхом фінансування, надання зброї» чи «медійного супроводу».

Документ вказує на необхідність працювати на користь «встановлення в наших суспільствах поняття повноправного громадянства» й «відмовитися від використання дискримінаційного застосування терміна “меншини”». Наголошено на «невідкладній необхідності визнати право жінки на освіту, працю та здійснення своїх політичних прав». Слід рацювати заради того, щоб «звільняти її від історичних і суспільних утисків, що суперечать принципам віри та гідності», і «захищати її від експлуатації». Для цього необхідно припинити «всі нелюдяні практики та вульгарні звичаї, що принижують гідність жінки» і «працювати над зміною законів, які не дають жінкам повноцінно використовувати своїх прав».

Наголосивши на праві дітей виростати в середовищі сім’ї, праві на належне харчування та освіту, лідери засуджують будь-які дії, що «порушують гідність дітей і їхні права», та вказують на важливість захищати їх від різних загроз, на які вони наражаються, також і в цифровій сфері.

«Аль-Азгар і Католицька Церква заохочують, аби цей Документ став предметом досліджень і рефлексій у школах, університетах і закладах виховання й формації», висловлюючи також побажання, що він стане «символом обіймів між Сходом і Заходом, Північчю й Півднем».