За переказами, брати Фаустин і Йовіт народилися наприкінці І століття у Брешії (Італія), у шляхетній язичницькій сім’ї. Християнство прийняли вже дорослими.
Фаустин отримав пресвітерські свячення, а його молодший брат був висвячений на диякона. Брати активно проголошували віру й життєвим свідченням привели до Христа численних людей не тільки у Брешії, а й в околицях міста.Коли Йовіта й Фаустина оскаржили перед імператором Адріаном, вони, щоб довести свою невинність, мали скласти жертву богам, задля чого їх привели до язичницького храму. За легендою, у центрі святилища було розташоване позолочене сонце – символ тамтешнього бога. Проте брати звернулися з молитвою возвеличення до правдивого Бога, й осяйна фігура потемніла. Аби змусити їх поклонитися язичницьким богам, Фаустина і Йовіта піддали тортурам. Вірні Христу до кінця, вони загинули від меча між 117 і 138 роками.
Фаустина зображають у священицьких шатах, Йовіта – у дияконських, інколи, у пізнішій традиції, обох – у лицарському вбранні; часто поруч із Богородицею з Немовлям або під час мучеництва. Атрибути – пальмова гілка, книга.
Покровителі Брешії.