Літургія на кожен день, 22 червня, п'ятниця

Або (біл) довільний спомин св. ПАУЛІНА НОЛАНСЬКОГО, єпископа
Св. Паулін народився у 355 році в багатій римській сім’ї в Бордо. Добре освічений, він швидко дійшов до високих державних посад. Коли Паулін став християнином, то пожертвував свій маєток для бідних, переїхав до Нолі в Італії, де був обраний єпископом. Залишив після себе багато листів, поем, трактатів, які пломеніють його шляхетною любов’ю до ближнього. Помер 22 червня 431 року.
Спільні Меси: про єпископа (стор. 123)
Або (черв) довільний спомин свв. ЙОАНА ФІШЕРА, єпископа,  і ТОМИ МОРА, мучеників
Св. Йоан Фішер народився у 1469 році, був студентом, а з часом – професором і канцлером університету в Кембріджі. Будучи єпископом Рочестера, відзначався духом покаяння. Ревно захищав католицьку віру від протестантизму. Вже під час ув’язнення йому було присвоєно титул кардинала.
Св. Тома Мор народився в Лондоні у 1478 році. Юрист за освітою, він мав всебічні гуманітарні інтереси. Був англійським державним діячем і політичним письменником, а передусім – глибоко побожною, доброю та мудрою людиною, зразковим чоловіком і батьком чотирьох дітей. Став канцлером англійського короля Генріха VIII, але, протестуючи проти розлучення короля з його законною дружиною та проти його церковної політики, відмовився від цієї посади. У 1535 році ці святі за наказом короля були ув’язнені та страчені через те, що не визнали його верховенства над англійською Церквою. Йоан Фішер загинув 22 червня, Тома Мор – 6 липня.
Спільні Меси: про багатьох мучеників (стор. 122)

АНТИФОН НА ВХІД
Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, * Ти – моя поміч, не відкидай мене * і не залишай мене, Боже мого спасіння!

КОЛЕКТА
Боже, Ти є силою тих, що довіряють Тобі ; † вислухай милостиво наші благання, адже без Тебе ми нічого не можемо вчинити, * допомагай нам постійно своєю благодаттю, щоб наша воля і вчинки були згі дними з Твої ми заповідями і угодними Тобі . Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Боже, Ти схотів, щоб святий Паулін, єпископ, палав любов’ю до вбогості та пастирською ревністю, † вчини милостиво, щоб ми, вшановуючи заслуги святого Пауліна, * наслі дували його приклад любові. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Всемогутній Боже, свідчення мучеників є найдосконалішим виразом і стинної віри; † вчини милостиво, щоб ми за заступництвом святих Йоана і Томи * всім своїм життям підтверджували віру, яку визнаємо устами. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
2 Цар 11, 1-4. 9-18. 20
Читання з Другої книги Царів.
Тими днями довідалась Аталія, мати Ахазії, що її син умер, устала вона й вигубила всю царську родину. Але Єгошева, дочка царя Йорама, а сестра Ахазії, взяла Йоаса, сина Ахазії, і потай вивела його з-поміж царських синів, що мали бути вбиті; вивела його разом з його годувальницею у спальню та й сховала від Аталії, і так його не вбито. Так він пробув при ній, схований у Господньому храмі, шість років, тим часом, як Аталія царювала над краєм. У сьомому році послав Єгояда за сотниками каріїв і за вартовими й провів їх до себе в Господній храм. Він уклав з ними змову, заприсяг їх у Господньому храмі й показав їм царського сина. Зробили сотники точно так, як їм наказав священик Єгояда. Кожен узяв своїх людей – тих, хто приходив в суботу, й тих, хто відходив в суботу, – і прийшли вони до священика Єгояди. Священик роздав сотникам списи й щити царя Давида, що були в Господньому храмі. І поставали вартові, кожен із зброєю в руках, від правого до лівого боку храму, лицем до жертовника і до храму, навкруги царя. Тоді Єгояда вивів цар- ського сина, поклав на нього корону і царські ознаки, проголосив його царем і помазав його. Ті ж плескали в долоні й гукали: «Нехай живе цар!» Почувши гуки людей, Аталія пішла до народу в Господній храм, і бачить – стоїть цар на підвищенні, за звичаєм, а князі й сурмачі при царі і весь простий люд веселиться й сурмить у сурми. І роздерла Аталія одежу на собі й скрикнула: «Змова! Змова!» Та священик Єгояда повелів сотникам, тим, які були над військом, і сказав їм: «Виведіть її з двору святині, а хто за нею піде, того убийте мечем!» – бо сказав був священик: «Не треба вбивати її в Господньому храмі». Ті наклали на неї руки, і як вона ввійшла через Кінський вхід у царський палац, там її й убито. Єгояда уклав умову між Господом, царем і народом, щоб цей був народом Господнім; також і між царем та народом. Увесь народ краю пішов до храму Ваала й зруйнував його; він розбив на друзки жертовники його та ідолів, а Маттана, жерця Ваалового, вбив перед жертовником. Священик Єгояда приставив сторожу до Господнього храму. Увесь народ краю був веселий, і місто заспокоїлось. Аталію ж убито мечем у царському палаці. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 132, 11. 12. 13-14. 17-18
Сіон Бог вибрав собі за оселю.
Господь правдою Давидові поклявся – *
і не відвернеться від неї:
«З нащадків твого лона *
поставлю на твоєму престолі.
Якщо твої сини Мій завіт зберігати будуть *
та Мої свідчення, яких Я їх навчаю,
то їхні сини довіку *
сидітимуть на твоєму престолі!»
Адже Господь Сіон вибрав, *
обрав його собі за оселю:
«Це Мій спочинок навіки; *
тут поселюся, бо Я його запрагнув.
Там Я виплекаю силу Давида, – *
Я приготовив світильник помазанцю Моєму.
Його ворогів Я вкрию ганьбою, *
а на ньому виблискуватиме його корона».

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Мт 5, 3
Алілуя, алілуя, алілуя.
Блаженні убогі духом,
бо їхнє Царство Небесне.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 6, 19-23
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть, а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. Адже де твій скарб, там буде і твоє серце. Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чистим, все твоє тіло буде світлим, а коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним. Отже, коли світло, яке в тобі, є темрявою, то яка ж велика тоді темрява!» Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Просимо Господа, найдорожчий наш скарб, щоб своєю благодаттю Він допоміг нам шанувати земні  й піклуватися про небесні блага.
1. Молімося за святу Церкву, Христове тіло, щоб її завжди осявало світло істини.
2. Молімося за Святішого Отця, щоб він неустанно скеровував очі християн на правдивий скарб любові, доброти і взаємної поваги.
3. Молімося за нашу Батьківщину, щоби багатством, якого вона прагне, було щастя і добробут її громадян.
4. Молімося за батьків, щоб вони, виховуючи своїх дітей, розвивали у них вміння тверезо оцінювати і шанувати земні блага.
5. Молімося за померлих, щоб милосердний Господь дав їм частку в скарбах Небесного Царства.
6. Молімося за нас самих, щоб ми неустанно осявали наші серця словом істини що пливе з Євангелія.

Отче, Ти вчиш нас земним життям осягнути життя вічне; допоможи нам своєю благодаттю і вчини, щоб ми не змарнували жодного Твого дару, а використали їх на славу Твого Імені на благо людей. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Боже, Ти в хлібі та вині  даєш людині поживу, яка її підтримує, і таїнство, яке її відновлює; * вчини, щоб нам ніколи не бракувало поживи для тіла та душі . Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45.

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Одного в Господа прошу, одного я благаю: * жити в домі Господнім * по всі дні життя мого.

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Господи, святе Причастя, яке ми прийняли, означає сопричастя вірних у Тобі , * вчини, щоб воно будувало єдність Твоєї Церкви. Через Христа, Господа нашого.