Що відчуває мати, яка втратила дитину? Що відчувають близькі, рідні, яких спіткала така страшна трагедія? Як зцілити цю душевну рану, яка кровить навіть через роки, яка не загоюється ніколи?
Як батьки, ми не можемо уявити собі події, трагічнішої за втрату дитини. Вона назавжди змінює життя, і відновити його може бути дуже складно. Жоден із батьків ніколи цілковито не оговтається від утрати дитини. Це не схоже на хворобу, після якої ми одужуємо. Це можна порівняти з фізичною травмою, яка залишається на все життя.То що ж робити тим, у кого так болить душа? Кому ми зможемо довірити її, як не Творцю, де зможемо знайти відповідь, як не у Божому Слові, до кого нам звертатися по допомогу, як не до Господа? Здатність поклонятися та прославляти Бога під час труднощів або кризи – це найбільши вияв нашої духовної впевненості в Ньому. Господь не звільняє нас від болю, але допомагає побороти його, щоб жити далі.
Про це йшлося 15 жовтня 2018 року, у День пам’яті втраченої дитини, під час Меси й адорації в каплиці Святого Йосифа, де разом із парафіяльним наставником отцем Євгеном і Мартою Паллотаї за допомогою Божого Слова, молитов до Діви Марії та яскравих вогників свічок вірні молилися за ненароджених, втрачених дітей, душі яких спокійно спочивають у Божих обіймах, зігріті молитвами.
«Кожне покликання має вести нас до неба». День зосередження молоді у Рівному 6–7 вересня у Рівному тривав день зосередження для молоді Луцької дієцезії, третій і завершальний з циклу про остаточні події: «Обережно: двері зачиняються». Цьогоріч розглядали тему «Небо або пекло».
Освячення монастиря Отців Францисканців у Конотопі
Жителі Нового Заводу відзначили подвійне свято
Паломництво, тих хто носить святий скапулярій відбулося у Бердичеві
Новини з України Прийми знамення дару Святого Духа Такі слова почули восьмеро людей у парафії Відвідини Пресвятої Діви Марії (с. Оноківці, що на Закарпатті), які через руки єпископа Антала Майнека отримали таїнство Миропомазання цієї неділі, 8 вересня 2019 року.











