Папа Франциск: Радісними юнаком чи дівчиною складно маніпулювати

Радіо Ватикану цитує слова Папи про те, що Ісус входить до Єрусалима й літургія запрошує нас приєднатися, щоб узяти участь «у радості та святі народу, здатного прикликати та прославляти свого Господа, у радості, яка затуманюється й набуває гіркого й болючого присмаку після у щойно вислуханій розповіді про Страсті». 

«У цьому богослужінні, здається, перетинаються історії радості та страждання, помилок та успіху, які є частиною нашого щоденного життя як учнів». Тут оголені почуття та протиріччя, які добре знаємо й ми, спроможні сильно любити – і так само ненавидіти; здатні до самопожертв, але й готові «вмити руки» за слушної нагоди; вірні, але спроможні зрадити. Можна уявити, що в гаморі й радісних криках, які лунають під час входу Ісуса до Єрусалиму, звучить голос прощеного сина, оздоровленого прокаженого, бекання віднайденої овечки, пісня митаря й нечистого, волання того, хто живе на периферії. Це голоси тих, хто йшов за Ісусом, бо зазнав Його співчуття. Це пісня та спонтанна радість багатьох маргіналізовних, які після дотику Ісуса можуть взивати: «Благословенний, хто йде в ім’я Господнє», – адже неможливо не прославляти Того, Хто повернув гідність і надію.

«Ця величальна радість виявляється незручною, стає абсурдною і скандальною для тих, хто вважає себе праведними й “вірними” законові й обрядовим приписам. Радість нестерпна для тих, хто приглушив чутливість до чужого болю, страждання й нужди. Чимало з них думає: “Що за невиховані люди”. Незносна радість для тих, хто втратив пам’ять і забув про численні отримані можливості. Як же важко зрозуміти радість і свято Божого милосердя тому, хто намагається влаштуватися й виправдати себе! Як же складно розділити цю радість тим, хто покладається тільки на власні сили й почувається вищим за інших!»

Саме так, зауважив Святіший Отець, народжується волання того, чий голос без тремтіння кричить: «Розіпни Його!» Це не спонтанний крик, а штучний, сформований на основі «зневаги, обмови й фальшивих свідчень». Це голос того, хто «маніпулює реальністю й будує версії на власну користь, не відчуваючи проблеми в тому, щоб кривдити інших». І так врешті-решт свято змушують замовкнути, нищать надію, вбивають мрії, придушують радість. Так серце шкарубіє, а любов холоне. «Це крики: “Спасайся сам”, – які хочуть приспати солідарність, погасити ідеали, зробити погляд нечутливим… Волання, яке прагне скасувати співчуття».

Найкраща протиотрута від цих крикливих голосів – споглядати хрест Христа й дозволити, щоб нас зачепило Його останнє волання. «Христос помер, гучно проголошуючи Свою любов до кожного з нас: молодих і похилих віком, святих і грішників, любов до сучасників і до тих, хто живе нині. На Його хресті ми були спасенні, щоб ніхто не погасив радості Євангелія, щоб ніхто не залишався далеким від милосердного погляду Отця». Споглядати на хрест означає також переглянути свої пріоритети, вибори й учинки, замислитися про тих, хто переживає скрутні хвилини. «Що бачить наше серце? Чи Ісус і надалі залишається причиною радості та прослави в нашому серці, чи соромимося Його пріоритетного ставлення до грішників, останніх і забутих?».

Далі Папа звернувся до молоді: «Радість, яку Ісус викликає у вас, для декого стає причиною збентеження й роздратування, бо радісними юнаком чи дівчиною складно маніпулювати». Змусити молодь замовкнути – це давня спокуса, нагадав понтифік. «Є чимало способів зробити молодь беззвучною й невидимою. Багато способів знечулити її та приспати, аби не галасувала, не ставила запитань і не провокувала дискусій. Є чимало способів зробити її спокійною, аби не втручалася, а її мрії втратили рівень і перетворилися на низькі, нещасні й сумні фантазування». Тому варто прислухатися до відповіді, яку Ісус дав фарисеям усіх часів: «Коли оці замовчать, кричатиме каміння».

Тож, підсумовуючи, Його Святість закликав: «Дорогі юнаки й дівчата, за вами вибір, чи кричати; вам обирати недільне “Осанна”, аби не впасти у п’ятничне “Розіпни Його!”… Вам належить не мовчати. Коли інші мовчать, коли ми, старші й відповідальні, але часто корумповані, мовчимо, якщо світ мовчить і втрачає радість, запитую: чи ви кричатимете? Прошу вас, будь ласка, вирішіть перш, ніж заволає каміння».

За темою:
Папа: Бог любить нас як матір і як батько
Папа: Через Святе Причастя Ісус перетворює нас на Себе
Папа: Світ сьогодні потребує людей, які свідчать євангельські цінності