У давньоруські часи місто називалося Звенигород, доки його не зруйнували татаро-монголи. Воно відродилося пізніше на новому місці, на 3 кілометри південніше. Перша письмова згадка про нього датується 1394 роком, а католицька парафія Преображення Господнього тут заснована 1766 року.
Кошти на парафію дав звенигородський староста Фелікса Солтика, а додаткові гроші на її забезпечення виділив король Станіслав Август. Наріжний камінь дерев'яного храму освятив отець Палуцький. У 1780 році душпастирював тут отець Лоєцький.У 1799 році Соломія Солтик виділила кошти на спорудження нового мурованого храму (у стилі пізнього класицизму з елементами неоготики) та семінарії при ньому. Будівництв завершилося 1808 року, храм освятили 6 серпня. Спорудили також і семінарію, але її закрила царська влада 1839 року, а в 1950-х роках будівлю зніс комуністичний режим.
У радянські часи храм закрили. За німецької окупації його використовували як православну церкву, потім – як інтернат для бездомних дітей, на початку 1960-х - як спортзал, а через деякий час відремонтували та перебудували на автостанцію, поділивши на два поверхи.
На урочистий відпуст у звенигородську парафію Преображення Господнього прибув отець Андрій Ковалевський, настоятель парафії святої Агнеси в Гришківцях Житомирської області, якій очолив Службу Божу й виголосив проповідь. Віряни разом із настоятелем отцем Станіславом дякували Богові за почуте Слово Боже, гарний настрій та спільну молитву.
Джерело інформації про історію парафії – сайт «Костели і каплиці України», а про свято – Фейсбук-сторінка отця настоятеля Станіслава Інжиєвського.