Папа розпочав цикл повчань, присвячений Божим Заповідям

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Виклик для кожного: не бути посередніми

Вступом до цих роздумів слугував євангельський уривок про юнака, який запитував Ісуса про те, що потрібно, щоб осягнути вічне життя. Це запитання, яке містить виклик для кожного – «прагнення повноцінного, нескінченого життя». Але як цього досягнути, як жити по-справжньому? «Скільки ж молодих людей намагаються “жити”, а потім нищать самі себе, йдучи за примарними речами, – зауважив Папа. – Дехто вважає, що краще погасити ці імпульси, бо вони небезпечні, оті життєві прагнення. Хочу сказати, особливо молоді: наш найгірший ворог – не конкретні проблеми, хоч би які серйозні. Найбільша небезпека в житті – лихий дух пристосовництва, що не є ні сумирністю, ні покорою, а посередністю й нерішучістю».

Жити, а не нидіти

Посередність стає на заваді поступові, змушує боятися всього. Блаженний П’єр Джорджо Фрассаті казав, що «потрібно жити, а не нидіти», а посередні особи «животіють». Тому треба «випрошувати в Небесного Отця дару здорового неспокою для сьогоднішньої молоді».

Як зауважив Папа, коли батьки бачать юнака чи дівчину, що цілими днями сидить удома, вони починають турбуватися, чи їхня дитина, бува, не хворіє. Адже життя молоді полягає в тому, «щоби прямувати вперед, виявляти здоровий неспокій, здатність не вдовольнятися життям, позбавленим краси й барв».

Педагогічний процес Ісуса

Запитання євангельського юнака живе всередині кожного з нас: як знайти повне життя і щастя? Відповідаючи, Ісус каже: «Ти знаєш заповіді», – та цитує частину декалогу.

«Це педагогічний процес, яким Ісус хоче привести до конкретного місця: вже з запитання стає зрозуміло, що ця людина не має повноти життя, шукає чогось більшого. Що він, отже, має зрозуміти? Він каже: “Учителю, всі ці речі, всі ці заповіді, я зберіг змалку”. А як відбувається перехід від молодості до зрілості? Коли починаємо приймати власні обмеження. Дорослими стаємо тоді, коли починаємо усвідомлювати те, “чого ще бракує”. Цей юнак мусить визнати, що все те, що він може “зробити”, не перевищує “вершини”, не виходить за межі». 

Справжнє багатство

Ісус в Євангелії каже одну річ, яка може нам допомогти: «Не думайте, що Я прийшов, аби скасувати закон і пророків; я не прийшов, щоб їх скасувати, але щоб доповнити їх». Ісус «дарує нам сповнення». Цей юнак прийшов до моменту, коли потрібно «зробити стрибок», який відкриває можливість «припинити жити для себе», «залишити все і йти за Господом». І якщо добре придивитися, то Ісусові слова: «Одного тобі бракує: піди, продай все, що маєш, роздай все бідним, і матимеш скарб на небі, а тоді приходь та йди за Мною», – це пропозиція не бідності, а справжнього багатства.

«Хто, маючи змогу обирати між оригіналом та копією, обере копію? У цьому й полягає виклик: знайти оригінал життя, а не копію. Ісус пропонує не сурогати, а справжнє життя, істинну любов, справжнє багатство! Як же молодь зможе наслідувати нас у вірі, якщо не бачить, як ми обираємо оригінал, якщо ми вдовольняємося півмірами?»

Розпочати з реальності, щоб зробити крок до того, чого бракує

«Дорога до того, чого не вистачає, проходить через те, що є. Ісус прийшов не скасувати закон і пророків, а дати їм сповнення. Нам потрібно стартувати з реальності, щоб зробити стрибок у те, чого бракує. Мусимо поглибити звичайне, щоб відкритися до надзвичайного», – підсумував Папа.

У подальших повчаннях, розповів він, «ми по-християнськи візьмемо Мойсеєві скрижалі, тримаючись за руку Ісуса, аби, йдучи за Ним, перейти від ілюзій молодості до скарбу, що є в небі. Ми в кожному з цих давніх і мудрих законів знаходитимемо двері, які Небесний Отець відчинив, щоб Господь Ісус, Який пройшов через них, провів нас у вічне життя».