Під час Великого Посту ми покликані визнати себе грішниками та просити Божого прощення. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 7 квітня 2019 року, євангельську розповідь про те, як фарисеї та книжники привели до Ісуса жінку, впійману на перелюбі, щоб Він її засудив.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Осуд і спасіння
У цьому уривку протиставлено два підходи. З одного боку, книжники й фарисеї прагнуть осуду жінки, бо «почуваються захисниками Закону та його вірного застосування». Ісус же прагне спасти її, «бо уособлює Боже милосердя, яке, прощаючи, відкупляє, примиряючи – оновлює».
Євангеліст розповідає, що, коли Ісус навчав у храмі, книжники та фарисеї привели до нього жінку, впійману на перелюбі, вивели на середину й запитували Його, чи не треба її каменувати, як цього вимагав Мойсеїв закон. Вони хотіли «випробувати Його». Як пояснив Папа, негативна відповідь дала б підставу звинувати Ісуса в недотриманні закону, а позитивна – заявити на Нього римській владі, яка заборонила народний самосуд, зарезервувавши для себе винесення вироків.
Справжня справедливість
«Співрозмовники Ісуса, – зауважив Папа, – замкнені на вузьких стежках легалізму й хочуть обмежити Божого Сина власною перспективою судження й осуду. Він же прийшов у світ не для того, щоб судити й засуджувати, а щоб спасати та принести людям нове життя».
Отож, Ісус якийсь час помовчав, а тоді нахилився і почав писати пальцем по землі, немовби нагадуючи, що «єдиним Законодавцем і Суддею є Бог», Який написав закон на камені. І мовив: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь». «Так Ісус апелює до сумління цих людей: вони почуваються “поборниками справедливості”, Він же спонукає їх усвідомити власний стан грішних людей, через який вони не можуть посягати на право на життя чи на смерть інших осіб», – зазначив Папа. Обвинувачі, починаючи від найстарших, тобто «найкращих знавців власної немічності», розійшлися.
Ця подія, за словами Його Святості, і нас заохочує усвідомити, що ми грішні, і випустити з рук каміння паплюження, осуду й лихослів’я, яким ми іноді хочемо жбурнути в інших.
Залишилися двоє
Урешті-решт залишилися тільки Ісус і жінка, «нещасна й милосердя», як писав святий Августин. Папа підкреслив, що Ісус – єдиний без провини, а тому єдиний, хто міг ти кинути в неї камінь, але не робить цього, бо «Бог не бажає смерті грішника, але щоб він навернувся і жив». Тож Ісус відпускає жінку, кажучи: «Іди і більше не гріши», – відкриваючи їй «новий шлях, створений милосердям», який вимагає і «її зусиль більше не грішити».
«У цей період Великого Посту ми покликані визнати себе грішниками і просити в Бога прощення. А прощення, примирюючи й даруючи нам мир, дає змогу розпочати оновлену історію. Кожне справжнє навернення спрямоване до нового майбутнього, нового життя, прекрасного, вільного від гріха, великодушного. Не біймося просити прощення в Ісуса, – підсумував Папа. – Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам свідчити всім милосердну любов Бога, Який в Ісусі прощає нас, оновлюючи наше життя та завжди даючи нові можливості».