Священик і Церква-сопричастя - що спільного?

Дослідження було зосереджене навколо трьох тем - передусім навколо питання природи та місії священства, яке характеризується своїм життєвим зв'язком з Христом та з Церквою. Оскільки відкриття еклезіального елементу в сакраментальному священстві було однією з характерних рис Собору, об'єктом дослідження стала також Церква, яка є сопричастям і яка характеризується своїм божественним походженням і сакраментальністю, важливістю міжособистісних стосунків та своєї соціальної структури, своєї різноманітності і динамічності. Церква як сопричастя в новому світлі являє також і священство, яке по-особливому покликане дбати про відносини з Богом та зі сотвореним, про добро Церкви та про персональну зрілість і зрілість довірених священику осіб.
Закінчення дисертації було присвячене питанню співпраці священиків з іншими особами щодо формування їх совісті, в тому числі в деяких делікатних питаннях товаришування вірним в ситуаціях, які описує один із розділів постсинодальної адгортації Amoris Leatitia ("Радість любові").

В цілому дисертація представляє красу дару священства для життя Церкви яка, будуючи сопричастям, дає можливість кожному покликаному проявити всю свою особливість і передати її кожній людській совісті, що вміє з вірою приймати цей сакраментальними спосіб товаришування Бога.
Біографічна довідка.
о.Руслан Михалків народився 20 лютого 1980 року в м.Тернопіль. Після закінчення середньої школи вивчав юриспруденцію в одному зі львівських коледжів. По закінчення Вищої духовної семінарії у смт. Ворзель був рукоположений 26 травня 2007 року єпископом Яном Пурвінським і направлений на служіння вікарієм у Ємільчино а потім Коростені. Після досвіду бути форматором у семінарії, в 2012 році був направлений на поглиблення морального богослов'я в Рим, де в 2014 захистив ступінь ліцензіата.
Щиро вітаємо шановного Отця з цим важливим життєвим етапом і бажаємо плідної праці на ниві Господній.
Джерело: Київсько-Житомирська дієцезія