Коронавірус і медіа: паніка в соцмережах і погоня за сенсацією

Про це пише Vatican News.

Тривога, напруження, страх, паніка – все це є проявами загального й поширеного занепокоєння, як особистого, так і суспільного, що виникнуло внаслідок такого несподіваного явища, як епідемія коронавірусу, яка за короткий проміжок часу змінила життя італійців та інших європейців. Здається, що небезпека, яка раніше була далекою, тепер зовсім поруч, зважаючи також на незвичні для всіх заходи, яких вжив італійський уряд у відповідь на виявлені випадки зараження коронавірусом.

Це все породжує також ірраціональну поведінку, таку як, наприклад, запасатися продуктами, спорожняючи прилавки в супермаркетах навіть в регіонах, де відсутні випадки зараження, або бігти в аптеку за респіраторними масками чи дезінфікуючими засобами, чи замовляти їх в інтернеті.

Ключова роль медіа

Важливо усвідомити, що ключову роль у цьому явищі відіграють ЗМІ та соціальні мережі. І всім цим потоком інформації, що спричиняє паніку, потрібно якимось чином управляти. На цьому в інтерв’ю для нашої колеги Роберти Джізотті наголосила К’яра Джаккарді, що викладає соціологію культурних і комунікативних процесів в Католицькому університеті «Sacro Cuore».

Перше запитання журналістки стосувалося того, яким чином соціальні мережі впливають на сприйняття небезпеки, пов’язаної з поширенням коронавірусу. Професорка відповіла, що, з одного боку, соцмережі дають можливість кожному висловити та поділитись з іншими власними страхами й переживаннями, але, з іншого боку, виникає ризик роздувати страхи, які породжують нестабільність, створюючи ситуацію панування того, що соціолог Зииґмунт Бауман називав «демоном страху»; а філософ Мартін Гайдеґґер писав, що через страх з поля зору зникають власні можливості. «Отже, страх, – підкреслила К’яра Джаккарді, – може отруїти теперішнє і часто його навмисно роздувають, бо управління страхом дає владу».

Рівновага, яку повинні утримувати ЗМІ

Роль засобів масової інформації в цьому контексті, за словами професорки, полягає в тому, аби утримувати рівновагу, тобто подавати правдиву інформацію, не сприяючи поширенню паніки. Наприклад, подаючи цифри нових випадків зараження коронавірусом варто підкреслити, що мова не йде про пандемію, а тільки про захворювання, серйозніше від грипу. За її словами, люди, що померли в Італії від коронавірусу, були похилого віку й мали інші захворювання, а кількість осіб, що помирають від ускладнень звичайного грипу, незрівнянно більша.

Пам’ятати про природу людського життя

К’яра Джаккарді підкреслила, що потрібно також пам’ятати, що людське життя, як таке, пов’язане з небезпекою і ризиком. Сучасне суспільство, за її словами, намагається забути про те, що земне життя закінчується, а тому сприймає будь-яку загрозу життю в зовсім неадекватний спосіб. Можливо, для багатьох це може стати нагодою для того, аби замислитися над тим, що людина є смертною і що ми повинні вчиняти життя священним, а не намагатись побороти смерть, впадаючи в паніку внаслідок «передозування» необнадійливою інформацією.

Шокуючі заголовки спонукають купувати газети

Відомо, що емоції породжують сенсацію. В цей час основна тема всіх передач, від новин до talk show, на всіх італійських телеканалах – це коронавірус. У цьому контексті викладачка Католицького університету «Sacro Cuore» зазначила, що, на жаль, сучасне суспільство є суспільством споживачів, що «спрагнене новин», а сумні новини, як відомо, привертають більше уваги, ніж добрі. На її думку, поряд із серйозними журналістами, які докладають зусиль, аби відновити рівновагу й привернути увагу публіки до того, що є добрим у суспільстві, існують також і журналісти, які «хитро» маніпулюють інформацією на свою користь. Якщо газети не купують, то їх будуть купувати, коли з’являються шокуючі заголовки.