Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Навіщо постувати 40 днів протягом Великого Посту?

Навіщо постувати 40 днів протягом Великого Посту?

40 днів перед Великоднем (Великий Піст) – це час покаяння. Знаючи, що ми всі грішні і потребуємо Божих прощення та благодаті, ми визнаємо свої гріхи, дотримуємося посту, молимося та робимо вчинки милосердя, аби виправити ту шкоду, якої ми завдали. Ми дотримуємося посту, наслідуючи Ісуса, який постував у пустелі протягом 40 днів.
Як і під час Адвенту, атмосфера на Літургії протягом Великого посту дуже стримана: не лунають святкові «Алілуя» та «Слава во вишніх»; квітами церкву не прикрашають, музика не піднесена. Літургійний колір – фіолетовий.

Посередині Великого Посту, у Четверту неділю (неділю «Laetare» – радісну), літургійний колір можуть змінювати на рожевий.

Попільна Середа

Великий Піст розпочинається у Попільну Середу. Багато католиків влаштовують перед постом святкування – розкішні застілля під час карнавалу (з латини перекладається як «прощавай, м’ясо») або у Mardi Gras (з французької – «Жирний вівторок»). Освячений попіл, який використовують під час звершення Літургії Попільної Середи, – це попіл від спаленого вербового гілля, освяченого торік у Вербну Неділю. Цим попелом на чолі малюють хрест, промовляючи: «Пам’ятай, ти – порох і до пороху вернешся» (Бут 3, 19) або «Покайся і віруй у Євангеліє» (Мк 1, 15). Якщо коротко, то зміст цих виразів зводиться ось до чого: «Життя коротке, тож використовуй його розумно».

Підготовка

Попільної Середи ми приймаємо тверде рішення покутувати під час Великого Посту, більше молитися, постувати та чинити добро іншим (Мт 6, 2-18). Усім цим ми прагнемо покаятися в наших гріхах і підготуватися до Великодня. Це слушний час, аби прийняти таїнство Примирення. За 40 днів до Великодня розпочинається період останньої підготовки для катехуменів, які приймуть таїнство Хрещення на Великдень. Під час Великого Посту за них читають спеціальні молитви і їм урочисто вручають примірники Євангелій, Символу віри та «Отче наш».

Вербна Неділя, або Неділя Господніх Страстей

Меса Вербної Неділі розпочинається читанням із Євангелія про вхід Ісуса до Єрусалима, де Йому влаштували царський прийом. Далі ми супроводжуємо Його, подібно до жителів Єрусалима, у процесії з вербовими гілочками, співаючи «Осанна» (Мт 21, 8-9).

Після процесії атмосфера змінюється: ми чуємо про Страсті Христові, починаючи з Тайної Вечері та завершуючи Його смертю на хресті. Під час допиту перед Пилатом натовп, що вітав Ісуса, коли Він прибув до міста, обернувся проти Нього і вимагав Його страти: «Розіпни Його!» (див. Мт 27, 22). Після того Ісуса побили, над Ним насміхалися, примусили нести Його хрест та розіп’яли. На спомин про Його муку літургійний колір – червоний, а цей день також називають Неділею Господніх Страстей. Ідучи з церкви, віряни несуть додому вербові гілочки, які ставлять за розп’яттям або іконою.

Після Меси Вербної Неділі в деяких країнах діти відвідують людей похилого віку та хворих. Вони дають їм вербове віття, складене у формі хреста та прикрашене солодощами і булочкою у формі півня.

Піст та утримання

У Великий Піст існують приписи щодо посту й утримання. Ми постуємо, тобто їмо менше, ніж зазвичай, у Попільну Середу та Страсну П’ятницю. Ми також не вживаємо м’яса в ці дні та в інші п’ятниці Великого Посту. Крім того, ми дотримуємося посту, відмовляючись від чогось, що ми любимо, наприклад, від комп’ютерних ігор, солодощів або соціальних мереж – на знак того, що Бог для нас має більше значення, ніж будь-що інше. Простір, що відкривається в нашому житті завдяки цьому, допомагає нам більше молитися і виявляти більше доброти до інших. Хоч які жертви ми принесемо, це допоможе нам наблизитися до Ісуса.

Отець Мішель Ремері, Твіти з Богом 

Зображення: iStock
Катехетика Як зарадити собі із сумнівами, готуючись до сповіді? Перший сумнів, який закрадається при підготовці до сповіді, є: а було це, власне, чи ні. Особливо часто таке трапляється, коли сповідаємось із довгого проміжку часу. Нерідко ті, які сповідаються, легковажать цими сумнівами. думаючи: якщо не певний щодо ситуації, то про неї не говоритиму. А потім  починається тривога: а чи була сповідь доброю? В такому випадку краще розповісти сповідникові про те, що турбує. Хоч би для того, щоби потім бути спокійним і не звинувачувати себе у затаєнні гріха. 
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.