Як Бог допускає, щоб від гріховних ситуацій народжувалося нове життя? Наприклад, від перелюбу, але ще жахливіше - від зґвалтування? Хіба може жахливий злочин бути актом, що породжує нове життя, адже єдиним таким актом повинна бути любов?
«Життя - це завжди благо», - стверджував Папа Йоан Павло II в енцикліці «Євангеліє життя» (30). Це вірно незалежно від обставин, в яких було покладено початок людського життя. В силу того факту, що життя зародилося, воно гідне того, щоб бути прожитим, і гідність життя, породженого в найжахливіших обставинах, нічим не менша, ніж гідність життя, до зачаття якого привела подружня любов. Те, що сам гріховний вчинок не відповідає високій гідності людини, в жодній мірі не применшує його гідність. Святий Тома Аквінський говорив, що людина - це найвеличніше благо в світі, адже людина має розум і безсмертну душу, яка може бути вознесена в вічне життя і єднання з Богом.
Говорячи про недостойні ситуації, в яких може бути зачата людина, можна порівняти їх з тим випадком, коли Святу Месу здійснює священик в стані тяжкого гріха. Обставини, в яких він служить Месу, абсолютно не гідні цього священного жертвоприношення, і священик звершує блюзнірство. Однак сама Жертва Христова жодним чином не затьмарена і не зневажена тим блюзнірством, яке здійснює священик. В цьому випадку Меса буде володіти тією ж самою цінністю, що і жертва, принесена Христом на Голгофі.
Джерело - Католицький оглядач з посиланням на Радіо Ватикану