Три італійські монахині, які у 1995 р. у Демократичній Республіці Конго померли внаслідок епідемії Еболи, визнані кандидатками на вівтар. Не зважаючи на поширення вірусу, сестри не припинили служіння серед убогих, за що заплатили найвищу ціну життя. 20 лютого Папа Франциск визнав героїчність їхніх чеснот. Для беатифікації потрібне чудо, що приписуватиметься їхньому заступництву.
Про це пише КАІ.Сестри Флоральба Ронді, Кларанджела Гіларді і Дінароса Беллері належали до Інституту Убогих Сестер, заснованого у Бергамо на півночі Італії бл. Луїджі Палаццоло. Тому в народі називаються сестрами з Інституту Палаццоло.
Флоральба Ронді, народилася 1924 р., померла у Мосанго у ДРК 25 квітня 1995 р. Кларанджела Гіларді, народилася 1931 р., померла у Кіквіт 6 травня 1995 р. Дінароса Беллері, народилася 1936 р., померла також у Кіквіт 14 травня 1995 р. Сестри опікувалися хворими на Еболу у лікарні в Кіквіт, де і захворіли. Після зараження с. Дінаросу запитали, чи не боїться, вона відповіла: «Я тут, аби служити бідним».
Навесні 1995 р. у місті Кіквіт вибухнула епідемія невідомої хвороби, викликаної вірусом, який потім назвали Ебола. Щодня хвороба поглинала сотні, а навіть тисячі жертв, і не лише у Кіквіт, а й в інших містах ДРК. Сестри Інституту Палаццоло, працюючи тривалий час в цій африканській країні вирішили залишитись з людьми, серед яких проводили більшу частину свого життя. Шість з них невпинно служили хворим, до останнього дбаючи про них.
У листопаді 1995 р. президент Італії посмертно нагородив монахинь золотими медалями за відвагу. У 2013 р. у Кіквіт розпочався беатифікаційний процес сестер. Хоч роки минають, але спогади про сестер ще досі живі серед мешканців.
Зображення: Comboni