Коментар до Євангелія. Відкрити сенс пустелі

Читання святого Євангелія від Марка (1,12-15)

Того часу Дух швидко вивів Ісуса в пустелю. І був Він у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною; і перебував серед звірів, і ангели служили Йому.
А після того, як був виданий Йоан, Ісус прийшов до Галілеї і проповідував Боже Євангеліє. Він казав: “Сповнився час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся і віруйте в Євангеліє!”

Разом із цією першою неділею Великого Посту Євангеліє знову запрошує нас увійти до пустелі. Читаємо, що зараз же після хрещення в Йордані, Дух виводить Ісуса в пустелю. Перш, ніж почати виголошувати Царство Боже, Ісус переживає досвід пустелі. Він не розпочинає свою місію з нуля, а виголошує нове життя після тривалого перебування в пустелі, після досвідчення Бога, після досвідчення реальності людського існування – сповненого прикростей, спокус, самотності – у світлі Духа.

На відміну від текстів Матея і Луки, Євангеліє від Марка є дуже лаконічним і не розповідає багато про спокуси Ісуса в пустелі: все, що там відбувається, міститься в двох рядках. Марк зазначає, що Ісус, якого Дух повів у пустелю, залишається там протягом сорока днів, "спокушуваний сатаною". Пустеля – це місце, яке символізує наше існування, наш стан людей  - це місце тіней, спокус, місце щоденного двобою між Богом і сатаною. Ісус входить у пустелю нашого існування, аби наповнити його сенсом, аби показати нам шлях до нового життя, до життя в єдності/гармонії з Богом Творцем. Дійсно, згадка про дикіх звірів та ангелів, які служать, нагадують про Едем, коли створіння перебувало в гармонії з Творцем, і коли людина ще не піддалася першій спокусі.

Ісус перебуває в пустелі сорок днів, – зазначає Марк. Це уточнення тут також набуває символічного значення. Сорок днів і ночей, які Ісус проводить у пустелі, нагадують про тривалість потопу. Як в Першому читанні веселка стає символом нового заповіту з Богом, так і в сьогоднішньому Євангелії Ісус наповнює своїм світлом пустелю нашого існування. Освітлює і, перемагаючи спокуси сил зла, змінює нашу пустелю, надає їй сенсу; показує нам, як одержати перемогу над нашими спокусами, як зробити правильний вибір – маємо дозволити Святому Духові нас провадити. 

Ісус, перемігши в пустелі, тепер виголошує добру новину: "Сповнився час, і наблизилося Царство Боже!". Долучитися до Царства може кожен, за умови, що увірує всім своїм життям у цю добру новину і перемінить його згідно слів "Покайтеся і віруйте в Євангеліє!"

Питання:

Господь Ісус приходить до нашої пустелі, щоб підтримати нас у нашій боротьбі із силами зла. Чи я приймаю Його допомогу? Чи я Йому вдячний за неї?
Що означає для мене дозволити Святому Духові провадити мене?

Ірина Кладій

Зображення: CCC