Народився святий Конрад Конфалоньєрів Календаско (Італія), у заможній родині, що мала чималі маєтки у П’яченці. Як і більшість тогочасних хлопців, хотів стати лицарем, і це прагнення здійснилося. Одружився, провадив світське життя, притаманне 20-річним юнакам.
1313 року під час полювання в лісі запалив вогнище, аби налякати звірину, однак вітер швидко поширив вогонь. Постраждав не лише ліс, а й прилеглі села, сам же Конрад повернувся додому. У пожежі звинуватили не причетного до справи чоловіка, який випадково був у лісі, і засудили його на смерть. Конрад, покликаний голосом сумління, зізнався у провині й відшкодував збитки своїм майном. Ця подія вплинула на його сім’ю, підштовхнувши до покути й відшкодування Богові за переступи. Дружина Конрада вступила до кларисок, а сам він приєднався до францисканських терціаріїв, які усамітнено жили неподалік від Календаско.Конрад швидко здобував святість, а разом із нею популярність серед людей. Вирішивши стати паломником, від 1315 року він багато подорожував святими місцями Італії. 1343 року затримався на Сицилії, в Ното, був затворником при місцевому храмі. Допомагав людям своїми дарами пророцтва та зцілення (особливо рятував від грижі). 1348 року на Сицилії був голод, але кожен, хто приходив до Конрада, отримував свіжий хліб, який, за легендою, приносили ангели. Утім, святий уникав слави та згодом сховався від людей у пустельному місці.
Відійшов у вічність 1351 року. Після нього залишився грот, який Конрад розширив власними ліктями, а на місці молитви – заглибини від колін. 1625 року культ святого було поширено на цілу Церкву, що рівнозначно канонізації.
Зображають святого у францисканському габіті. Атрибути – череп, палиця, птах на хресті, олень, книга.
Покровитель мислителів, захисник тих, хто страждає від грижі.
Уклала Юлія Бойко
Зобравження: Catholic Exchange
Схожі новини
