Свідчення одного з українських солдатів, який беручи участь у військових діях на сході України був чудесно врятований від смерті. Цей солдат пожертвував для Санктуарію Матері Божої Салетинської свій молитовник, який зупинив кулю снайпера, рятуючи йому життя.
Я солдат, але не тому, що мене хтось змусив. Коли Росія вторглася в Україну, я сам пішов до війська, бо на мою батьківщину напали. Я не міг сидіти вдома і спокійно дивитись на все це. Можливо, важко повірити, але я зробив це також і заради інших. Якби ми тоді не повстали, якби не почали стріляти, то росіяни окупували б всю Україну і прийшли б під польський кордон. Ми їх зупинили і будемо тримати.У мене є дружина і двоє дітей, я багато про них думаю. У мене немає семи життів, війна – це не комп’ютерна гра. Я бачив смерть моїх друзів, я бачив відчай багатьох сімей – але у нас немає вибору. Якщо я помру, то заради моєї родини, аби жила у вільній Україні.
Я віруюча людина. Я можу розповісти свою історію, тому що Бог оберігає мене. Він врятував мене, хоча я міг вже не раз загинути. Найбільшим доказом того, як Він піклується про мене, є цей молитовник.
З тих пір, як я його отримав, він завжди був зі мною, я носив його в нагрудній кишені. У жовтні 2017 року ми пішли в бій. Було відомо, що це буде нелегко – стільки можу сказати. Я пакував обладнання: набої, медичні пов’язки тощо. Я хотів мати все під рукою і також поклав молитовник в рюкзак. Я не дуже про це думав, просто кинув і ми пішли. Це було непросто: ми були під сильним обстрілом, снайпери не давали нам спокою. Двоє наших отримали важкі поранення, нам довелося їх виносити. Я йшов передостаннім. В якомусь моменті я відчув удар по спині, але не дуже болісний. Я думав, що друг вдарив мене прикладом гвинтівки. Однак удар був настільки сильним, що я впав. Друг почав сміятися. Я встав і продовжував іти. Прийшовши до табору, мій друг сказав, що в мене є дірка в рюкзаку. Я дивився і відчував жар. Я почав все виймати із рюкзака, аж ось знайшов молитовник, а в ньому застрягла куля. Я не мав права вижити, якби не ця книжечка в котрій затрималась куля снайпера. Я повинен був померти … Я плакав.
Я зрозумів, що мені подароване життя. Якщо у мене досі були сумніви щодо існування Бога, то вони зникли. Зрештою, це Бог врятував мене. Я вирішив, що цей молитовник повинен бути в храмі. Я хотів пожертвувати його як подяку за врятування мого життя. В середині молитовника є іконка Божої Матері. Вона також мене врятувала …
Ця подія відбулася близько 13 жовтня 2017 р., у день 100-ї річниці останнього об'явлення Божої Матері у Фатімі. У молитовнику, пронизаному кулею снайпера, є зображення Фатімської Богородиці, яка розмовляє з дітьми. 11 лютого 2021 року цей молитовник був пожертвуваний Марії у святині Матері Божої з Ля Салет у Лановичах як вотум вдячності Їй за порятунок життя.
Джерело: Санктуарій Матері Божої Салетинської
«Вона молилася за мене все моє життя», — Чак Норріс про життя і віру своєї 100-річної мами Відомий американський актор і майстер бойових мистецтв Чак Норріс поділився, що днями його мамі виповнилося 100 років.
«Бог знав, що робить». Жінка, що вижила після аборту, закликає не боятися захищати правду
Чорнобиль: тінь катастрофи після 35 років
Священик, брат пілота, чий літак розламався навпіл, стверджує, що св. Йосиф дуже могутній
Свідчення Охоронці Матері Божої дуже потрібні! Отець Рафал Мишковський, відповідальний за душпастирство покликань в Ордені Братів Босих Пресвятої Діви Марії з гори Кармель ділиться своїми думками напередодні Світового тижня молитов про покликання.Схожі новини
