Через Марію до Ісуса: чудо на весіллі в Кані Галілейській

Отже, після хрещення в Йордані Йоан Хреститель скеровує всіх своїх учнів до Ісуса Христа, кажучи про Нього: “це Син Божий”. Тепер направляє їх до Агнця Божого, адже, прийшов молодий, і тепер місія Йоана Хрестителя стає наскрізь очевидною, і найголовніше, що є видима мета. Віддаючи своїх учнів у руки Месії, радіє і не переймається, що тепер не він буде керувати натовпами, але надійшов правдивий Пастир. Він же, натомість, може видихнути з полегшенням.

Таким чином біля Ісуса з’являються Андрій, Йоан, Петро. Сам же Ісус також кличе до себе в учні Филипа, Филип же приводить Натанаїла. Тож, мало-помалу, гроно учнів Христа зростає. А Марія, Яка неодмінно чує всі новини (від здивованих родичів), тішиться, що Бог прийшов у цей світ, і Син Всевишнього творить спасіння.

Тими днями життя вирує без надзвичайних змін. Люди клопочуться буденними справами, і живуть безтурботним життям. Ходять на ринок за товаром, роблять ремонти в своїх будинках, розбудовуються, видають своїх дочок заміж та одружують синів. Тож,
як цього вимагає давній і прекрасний звичай, родичів запрошують на святкування такої великої події як весілля. Оскільки раніше подорож до родичів займала більше часу, ніж сьогодні (дві години автобусом - і я в гостях), то і перебування на урочистостях також затягувалося (з огляду на нечасті відвідини один одного). В середньому весілля могло тривати від одного тижня до двох (пор. Тов 8,20; 10,8). От, власне, на таке весілля були запрошені Марія, Ісус та Його учні.

Учні були також запрошені на це весілля, бо авторитет Ісуса зростав з кожним днем. Та й, зрештою, якщо Він розказує про ангелів небесних, які “висходять та сходять на Сина Чоловічого”(Йн 1,51), - а це зовсім нова наука, котру не можна було почути від фарисеїв та книжників того часу, - тож Ісус був запрошений із учнями. Врешті решт, хтось має нам щось цікаве говорити (розважати нас цікавими історіями і надзвичайними розповідями)!

Марія, помічаючи поведінку учнів, розуміє, що ще багато чому треба буде їх навчити і багато часу присвятити на їх формацію (коли вони захотіли наслідувати Ісуса). Та Покірна Діва довіряє своєму Синові керування людськими долями. Він є Царем Світу, він є Богом, це Його учні, тож не підказує і не виправляє поведінку ще недосконалих учнів. Однак, якщо Непорочна не робить зауваження, це не означає, що Вона нічого не помічає. “Коли закінчилося вино, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.»” (Йо 2,3). В цьому випадку бачимо Пресвяту, Котра неодмінно цікавиться чи людям, які мене оточують, ба й більше того, людям, які мені служать, чи у них все добре. Любов Марії (не до себе, але до ближніх) робить Її уважною до життя всіх людей на світі. Тож, помітивши нестачу (не відомо з якої причини, можливо неплановані гості, учні, вплинули на витрати), Марія звертається до свого Сина.

Це цікаво, адже пізніше апостол Йоан напише у своїй Євангелії, що це початок чудес, що їх зробив Ісус. Тож звідки Марія мала бажання звернутися до Ісуса, який не показав для людей жодного чуда? Марія, отримавши не до кінця зрозумілу відповідь, звертається до слуг: “Що лиш скаже вам, – робіть.”

Чому католики люблять і з пошаною відносяться до Пресвятої Діви Марії? Тому що Вона дійсно повна благодаті, Вона дійсно наповнена Святим Духом, Вона дійсно є Тою, через котру Бог хоче вводити у цей світ Свого Сина. Марія - Божа Рабиня, тож слухає натхнень Божих беззастережно. Почувши голос Божий у своєму серці, просить слуг вчинити так, як скаже їм Учитель. Марія просить: “Будьте слухняні Моєму Синові, нехай станеться Його Воля, як Він вирішить, нехай так і буде, а, напевно, все буде добре.” І з огляду на послух прислуги дійсно було все добре, і навіть дуже добре.

Сьогодні дякую Тобі, Пресвята Мати, за Твій погляд, скерований на моє служіння і життя. Знаю, що багато випрошуєш для мене у Всемогутнього, хоча часто цього не помічаю. Прошу тебе, Моя Мамо, навчи слухати Твого Сина і повністю довіряти Йому, навіть, коли каже носити воду, а я прошу у Нього про дар миру в Україні.

Брат Боніфацій