16 листопада – довільний спомин святої Маргарити Шотландської, покровительки католицьких сімей

1057 року, коли на престол Англії сів родич Маргарити святий Едвард Сповідник, родина повернулась на батьківщину, але того самого року відійшов до вічності Едвард Вигнанець. 1066 року, після смерті короля, війна та політичні суперечки знову змусили Агату втікати разом із дітьми. Притулок їм надав король Шотландії Малкольм ІІІ, який узяв Маргариту, найстаршу з трьох дітей, собі за дружину.

Маргарита була взірцевою дружиною і матір’ю. Подружжя мало 8 дітей, яких, попри звичаї, королева виховувала сама. Вона впроваджувала християнські звичаї, дбала про розвиток церковного життя й відбудову монастирів й абатств, підтримувала культуру й освіту. Піднесла рівень королівського двору до сусідніх взірців. За ініціативою Маргарити відбувся синод, на якому врегулювали постанови щодо Великого Посту, пасхального Причастя та подружнього права; вона також долучилася до деяких церковних реформ. Піклувалася про сиріт і бідних, про провізію і притулок для паломників, хоча сама провадила скромне аскетичне життя. Привчала родину до молитви та часто брала участь у нічних Месах.

1093 року під час облоги замку втратила чоловіка і старшого сина, а через три дні в замку Единбурга через хворобу й сама відійшла до Бога. Похована Маргарита в Данфермлінському абатстві, яке сама й заснувала, разом із чоловіком. Канонізована 1250 року.

Святу зображають молодою жінкою в царському вбранні, інколи з чоловіком або під час роздавання милостині. Атрибути – Євангеліє, хрест.

Покровителька Шотландії, багатодітних і католицьких сімей, Единбурзького університету.