23 листопада – довільний спомин святого Климента І Римського, захисника від негоди

Він жив у часи апостолів, тож, можливо, мав нагоду перейняти від них учення Христа. Оріген, святий Епіфаній і святий Єронім пишуть, що саме Климента згадує апостол Павло в посланні до Филип’ян (Флп 4, 3), хоча сучасні екзегетичні дослідження цього не підтверджують.

Обраний на папський престол третім після апостола Петра, Климент І керував Божою Церквою близько 88–97 років. Традиція з ІХ століття розповідає, що імператор Траян заслав Климента в Херсонес (Крим) – місце вигнання християн й каторжних праць. Але Папа й там підтримував дух вірних, тому його стратили, утопивши. Утім, точних відомостей про смерть святого нема.

По собі Климент І залишив Послання до коринтян, написане у відповідь на потребу тієї спільноти; воно стало першим проявом примату римської Церкви після апостола Петра. У посланні Папа навчає у традиції апостола Павла: вказує на Церкву як Тіло Христа, закликає вірних зберігати фундаментальні в ній чесноти покори та братньої любові. Він говорить про необхідність єрархії, трактуючи структуру Церкви не в політичному, а в сакраментальному сенсі. Стиль Послання до коринтян дає підстави вважати, що святий Климент добре знав основи риторики. Після Климента І Папою став Еварист.

Зображають святого в папських шатах. Атрибути – якір, риба, пальмова гілка, хрест, книга або ключі.

Покровитель каменярів, шахтарів, моряків, дітей, слов’янських народів. Захисник від непогоди, бур і небезпек на воді. Головний покровитель Одесько-Сімферопольської дієцезії.