Цей день в історії Католицької Церкви: початок IV Латеранського Собору

11 листопада 1215 року – розпочав роботу скликаний Папою Інокентієм ІІІ (1198-1216) Четвертий Латеранський Собор.

IV Латеранський Собор відбувся в час найбільшого піднесення престижу папської влади. Папу Інокентія ІІІ сприймали скоріш як могутнього правителя, ніж як духовну особу. Про це свідчить список учасників Собору: в ньому взяли участь близько 800 єпископів, королі деяких європейських країн, представники держав хрестоносців, Єрусалимський Патріарх, а також Патріарх захопленого хрестоносцями Константинополя. Собор розпочав роботу з проголошення Фрідріха ІІ імператором Священної Римської імперії. Основною ж його темою була боротьба з єресями, насамперед альбігойською, поширеною в Південній Франції, та вальденсійською, яка зародилася в Італії. У цьому контексті було санкціоновано продовження хрестових походів не лише проти мусульман, а й у регіони, де поширювалися єресі. Також саме на цьому Соборі юридично оформили діяльність інквізиції, обов’язком якої були пошук і викорінення єресей. IV Латеранський Собор називають антиєврейським, оскільки його постанови зобов’язували євреїв носити спеціальний одяг і забороняли їм обіймати державні посади. Крім того, було заявлено про вищу юрисдикцію Папи Римського щодо східних Патріархів.

Попри такий агресивний характер IV Латеранського Собору, саме тут ухвалили ряд постанов, які й сьогодні регламентують і скеровують життя Католицької Церкви. Собор зобов’язав вірних сповідатися щонайменше раз на рік. Того, хто довше не з’являвся на сповіді, відлучали від Церкви й забороняли після смерті ховати по-християнськи. Також було уніфіковано священицький одяг, затверджено домініканський і францисканський ордени та заборонено священникам брати участь в ордаліях («Божих судах», коли винного визначав поєдинок або жорстоке випробування). За постановою Собору, священики були зобов’язані проповідувати під час Меси. Було введено обов’язковий податок на Церкву.

IV Латеранський Собор (або XII Вселенський) став найбільшим середньовічним Собором. Та завдяки тому, що деякі з його постанов діють і досі, його значення виходить далеко за межі тої епохи.