Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: Освіта і справедливість – два крила миру
17:34 Вівторок 0 839
5-02-2019, 17:34

Папа: Освіта і справедливість – два крила миру

Неможливо шанувати Творця, не оберігаючи священний вимір людського життя, адже кожен однаково цінний у Божих очах. На цьому наголосив Папа Франциск, виступаючи в понеділок, 4 лютого 2019 року, під час міжрелігійного форуму на тему братерства, що відбувався в Меморіалі засновників в Абу-Дабі, столиці ОАЕ.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Його Святість промовляв після принца Мухаммада бен Зайда Аль Нахаяна й Великого імама Аль-Азгар Ахмада Аль-Таїба. У зустрічі брали участь члени Мусульманської ради старійшин, із якими Папа спілкувався в мечеті Шейха Зайда, представники влади й дипломатичного корпусу.

Як вірянин, спраглий миру

Папа зауважив, що у восьмисоту річницю зустрічі між святим Франциском і султаном аль-Малеком аль-Камілем він «зі вдячністю Господові» погодився на запрошення «прибути сюди як вірянин, спраглий миру, як брат, що шукає миру з братами». Покликаючись на логотип подорожі, на якому зображено голуба з оливковою гілкою, він звернув увагу на те, що цей образ нагадує про первісний потоп, відомий у різних релігійних традиціях: «І ми сьогодні, щоб зберегти мир у Боже ім’я, потребуємо разом, як одна родина, увійти до ковчега, спроможного борознити моря серед штормів світу: до ковчега братерства».

«Відправна точка – визнати, що джерело єдиного людського роду – це Бог. Він, Творець усього й усіх, бажає, щоб ми жили як брати та сестри у спільному домі сотвореного світу, який Він нам подарував. Саме в цьому, в корінні нашої спільної людської природи, ґрунтується братерство як покликання, вміщене в творчому Божому задумі. Воно каже нам, що всі маємо однакову гідність і що ніхто не може бути власником чи невільником інших».

Боже Ім’я не може бути виправданням насильства

«Неможливо шанувати Творця, не оберігаючи священний вимір кожної особи і кожного людського життя: кожен однаково цінний у Божих очах», – вів далі Папа, наголошуючи, що Бог не дивиться на людство «вибірковим поглядом», а тому визнавати за кожною людиною однакові права є «прославою Божого Імені на землі». Водночас, «великою профанацією» Божого Імені є використовувати його для виправдання насильства та ненависті. «Не існує насильства, яке можна виправдати релігією», – сказав він.

Глава Католицької Церкви зазначив, що ворогом братерства є індивідуалізм. Його «підступність» загрожує всім сферам людського життя, включаючи й релігійність. А оскільки «справжня релігійність полягає в тому, щоб любити Бога всім серцем, а ближнього як себе самого», кожне віровизнання «покликане подолати поділ на друзів та ворогів, прийнявши перспективу неба, яке пригортає людей без привілеїв і дискримінації».

Релігійна свобода запобігає інструменталізації віри

Похваливши зусилля, які в ОАЕ докладаються для того, щоб гарантувати свободу віровизнання представникам різних релігій, Папа ствердив, що це запобігає тому, аби релігія використовувалася для власних цілей та «ризикувала самозапереченням, допустивши насильство й тероризм». За його словами, братерство є вираженням «різноманітності між братами», на що вказує релігійний плюралізм.

«У такому контексті, – сказав він, – правильним наставленням є не примусова одноманітність, ні примирливий синкретизм: як віруючі, ми повинні дбати про однакову гідність усіх в ім’я Милосердного, Який нас створив і в імені Якого слід шукати примирення протилежностей та братерство в різноманітності».

Сміливість щодо іншості

Як зауважив далі Глава Католицької Церкви, родину слід берегти, що відбувається шляхом «щоденного та дієвого діалогу». Він передбачає як «власну ідентичність, якої не можна зрікатися з метою приподобитися іншому», так і «сміливості щодо іншості, яка веде до повного визнання іншого та його свободи», спонукаючи також захищати його права.

«Серед свобод я хотів би виокремити релігійну. Вона не обмежується лише свободою культу, але бачить в іншій особі справжнього брата, сина тієї ж, що й моя, людської природи, якого Бог залишає вільним, а тому жодна людська інституція не може чинити примусу, навіть в Його ім’я», – наголосив Папа, додаючи, що «сміливість щодо іншості» є душею діалогу, в якому «незамінною є молитва».

«Не існує альтернативи: або разом будуватимемо прийдешнє, або ж майбутнього не буде. Зокрема, релігії не можуть відмовитися від невідкладного завдання споруджувати мости між народами й культурами», – додав він.

Освіта та справедливість

Повертаючись до символу голуба миру, Глава Католицької Церкви підкреслив, що також і мир, щоб злетіти, потребує крил, якими є «освіта та справедливість». За його словами, виховання також відбувається «через стосунки, у взаємності». Для майбутнього важливим є формувати «відкриті ідентичності, здатні перемагати спокусу зосереджувати на собі». «Освіта та насильство є обернено пропорційними», – наголосив він.

Другим крилом миру є справедливість, яка часто «порушувана не окремими епізодами, але повільно пожирається раком несправедливості». За словами Папи, неможливо вірити в Бога і не старатися жити в справедливості з усіма. Мир помирає, коли «розлучається» зі справедливістю, а справедливість є фальшивою, «якщо не є загальною». Релігії повинні стати «голосом останніх», які також є братами.

Розквітла пустеля

Після роздумів над братерством, як ковчегом миру, Глава Католицької Церкви скерував свій погляд на інший образ – образ розквітлої пустелі. Він звернув увагу на те, що завдяки «далекоглядності та мудрості», на цьому місці пустеля перетворилася в «процвітаюче та гостинне місце». Ця країна, за його словами, залишається «важливим перехрестям» між сходом і заходом, північчю та півднем планети, «місцем розвитку», де знаходять місця праці представники різних народів.

«Однак, також і розвиток має своїх ворогів. І якщо неприятелем братерства був названий індивідуалізм, хочу вказати, на байдужість як на перешкоду розвиткові, яка завершується перетворенням квітучих дійсностей у пустельні рівнини», – сказав Папа, підкреслюючи, що «чисто утилітаристський» розвиток не дає дійсного та тривалого поступу. І саме байдужість заважає тому, щоб «бачити в людській спільноті щось більше, ніж заробіток, бачити в ближньому щось більше, ніж виконувану ним працю». Вона «не дивиться в завтрашній день, не дбає про майбутнє створіння».

«Тут, серед пустелі, відкрився шлях плідного розвитку, який, починаючи від праці, дарує надію багатьом людям різних народів, культур і вірувань. Між ними також чимало християн, присутність яких у регіоні сягає глибини віків, знайшли можливості для себе та зробили значущий внесок у зростання та добробут країни. Крім професійних вмінь, вони приносять сюди справжність своєї віри. Пошана й толерантність, яку вони зустрічають, як також необхідні місця культу, де вони моляться, сприяють їхньому духовному дозріванню, що приносить користь усьому суспільству», – сказав Святіший Отець, підсумувавши:

«Братерське співжиття, що ґрунтується на освіті та справедливості, людський розвиток, що будується на відкритому прийнятті та правах усіх – це зерна миру, які релігії покликані проростити. Може більше, ніж будь-коли раніше, перед ними на цьому делікатному історичному етапі стоїть завдання демілітаризації серця людини».

Наприкінці зустрічі відбулося підписання «Документа про людське братерство задля всесвітнього миру та спільного співжиття».

Святіший Отець та Великий Імам також благословили наріжні камені церкви та мечеті, що будуть споруджені одна біля одної в Центрі міжрелігійного діалогу, ініціатором якого є наслідний принц ОАЕ.
Новини зі світу 15:01 Понеділок 0 650 О. Ганс Цольнер: «Молитва за жертви зловживань важлива, але потрібні й конкретні дії» Численні єпископські конференції обрали першу п’ятницю Великого Посту Днем молитви за жертви зловживань. Отець Ганс Цольнер, ТІ, член Папської комісії з питань захисту неповнолітніх, зазначає, що молитва завжди повинна бути пов’язана з діяльністю, спрямованою на сприяння справедливості та на зміну церковної культури.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.