Папа: Християнин поширює мир, починаючи від спільноти, в якій живе

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

На Літургію на території стадіону та поза ним зібралися понад 180 тисяч осіб ста національностей, вірні різних обрядів і католицьких Церков свого права: греко-католики, копти, латинники, мароніти, сиро-католики, сиро-малабарці, сиро-маланкарці та халдеї. До Абу-Дабі прибули глави Східних Католицьких Церков і єпископи з Близького Сходу. На молитві були присутні також кілька тисяч мусульман.


Блаженства означають жити, як Ісус

Роздумуючи про блаженства, Папа зауважив, що нас вражають причини кожного з них. І щоб їх збагнути, слід поглянути на те, як жив Ісус: Він був «убогий в речах і багатий в любові, оздоровив чимало життів, але не пошкодував Свого», «прийшов служити, а не щоб Йому служили», навчив нас, «що великий не той, хто має, а той, хто дає».

«Просімо разом сьогодні на цьому місці благодаті наново відкрити захоплення тим, щоб іти за Ісусом, наслідувати Його, не шукати нічого іншого, крім Нього та Його смиренної любові. Бо саме в цьому, у сопричасті з Ним і в любові до інших, полягає сенс життя на землі. Чи вірите в це?» – запитав Папа слухачів.

Його Святість подякував зібраним вірним за те, що вони живуть Євангелієм: «Кажуть, що між написаним і пережитим Євангелієм є та сама різниця, що й між написаною та відтвореною музикою. Ви тут знаєте мелодію Євангелія та живете ентузіазмом його ритму».


Бог відкриває шляхи в пустелі

Жити блаженствами й іти Ісусовим шляхом не означає завжди бути у веселощах. Той, хто пригноблений, зазнає несправедливості чи намагається бути миротворцем, знає, що означає страждати. І місцевим вірним нелегко жити далеко від домівки, відчувати непевність майбутнього.

Проте Господь близький, нагадав Папа. «Може трапитися, що перед обличчям випробування чи складного періоду в житті ми почнемо думати, що самотні, навіть після того як провели з Господом чимало часу. Але в ці хвилини Він, якщо й не втручається відразу, крокує поруч із нами, і якщо й далі прямуємо вперед, Він відкриє нову дорогу. Бо Господь – експерт у тому, щоб творити нові речі, він уміє відкривати шляхи також і в пустелі», – наголосив проповідник.


Святість щоденного життя

Життя блаженствами не вимагає «яскравих жестів». Ісус не залишив нічого написаного, не збудував нічого разючого. І від нас Він теж не вимагав чинити надзвичайні жести. «Він попросив нас довершити лише один мистецький твір, доступний кожному: наше життя. Блаженства, отже, є мапою життя: вони не вимагають надлюдських учинків, а спонукають наслідувати Ісуса в повсякденні», – сказав Папа. Вони заохочують зберігати серце чистим, бути лагідними й справедливими, переживати труднощі в єдності з Богом. Ідеться про «святість щоденного життя». «Блаженства призначені не для надлюдей, а для тих, хто долає щоденні виклики й випробування. Той, хто живе ними по-Ісусовому, робить світ чистішим».


Лагідні й миротворці

Особливо Папа зупинився на двох блаженствах. Перше з них – «Блаженні лагідні». Блаженний не той, хто нападає чи перемагає, а той, «хто дотримується поведінки Ісуса, Який нас спас, лагідного навіть з обвинувачами». Святий Франциск закликав своїх послідовників, які вирушали в сарацинські краї, уникати «сварок і суперечок». «У той час, коли чимало людей вирушали зодягнені у важкі обладунки, святий Франциск нагадував, що християнин вирушає, озброєний лише своєю покірною вірою та конкретною любов’ю. Лагідність важлива: якщо житимемо в світі по-Божому, станемо каналами Його присутності. В іншому випадку не принесемо плоду».

Друге блаженство, про яке говорив Папа, – це «Блаженні миротворці». «Християнин поширює мир, починаючи від спільноти, в якій живе». У книзі Одкровення серед спільнот, до яких промовляє Господь, є одна, якій Він не робить жодних закидів: ця Церква зберегла Ісусове слово, не відріклась Його імені, залишалася витривалою в труднощах. А її назва – «Філадельфія» – означає братню любов.

«Церква, що залишається витривалою в Ісусовому слові й у братній любові, приємна Господові та приносить плід. Молюся про благодать для вас зберігати мир, єдність, дбати одні про одних із тим прекрасним братерством, для якого нема християн першого і другого класу», – сказав Його Святість.