Молитва за померлих у Луцьку

Кладовище – це місце, де кожна людина усвідомлює собі, що життя на землі не є вічним. Про це свідчать численні могили, які своїм мовчанням більше промовляють ніж словами.

А що далі? Таке запитання турбує усіх, хто задумується над своїм життям. Католицька Церква навчає, що людина на землі є паломником, який прямує до Небесної Батьківщини. «Хай не тривожиться ваше серце… в домі Отця мого багато жител». Йн 14, 1-16

Молебень за померлих відбувся 4 листопада 2017 року на кладовищі у Луцьку.Занести молитву перед трон Милосердного Отця за своїх рідних померли прийшли римо-католики, а також доєднувалися до спільної молитви люди, які у цей час були на кладовищі.

Святу Месу очолив Ординарій Луцький єпископ Віталій Скомаровський. З ним спів служили о. кан. Павло Хом’як, о. Василь Плахотка та о. Роман Власюк.

Під час проповіді пастир пригадав слова св. Павла «Як в Адамі усі помирають, так у Христі усі оживуть…» та наголосив на тому, що внаслідок гріхопадіння смерть прийшла у світ, однак усіх очікує воскресіння: одних до вічного життя, а інших до вічної смерті (пекла). Ісус Христос для кожного приготував місце у небі, але вибір робить сама людина. Господь також приготував для кожного свої благодаті, які хоче нам дати на протязі земного життя, а від нас потрібно лише зусилля, щоб їх отримати.

Єпископ Віталій пригадав обітницю Марії під час об’явлень у Фатімі у якій Вона говорила, що буде поруч у хвилину смерті з людиною, яка у перших п’ять субот місяця приступить до таїнства сповіді та Святого Причастя, відмовить розарій, а також 15 хвилин перебуватиме у роздумах над 15 тайнами св. Розарія.

«Не жаліймо труду і зусилля, щоб жити побожно. Наші зусилля є проявом бажання прийняти дар Воскресіння, дар перебування з Господом у небі» — такими словами завершилася проповідь.

Після звершення Євхаристії відбулася процесія по кладовищі під час якої молилися розарій за усіх померлих Пап, єпископів, священиків; за усі богопосвячені особи; за тих, хто віддав своє життя захищаючи нашу Батьківщину; за усіх парафіян…

Пам’ять і молитва за померлих, а також дбання про їхні могили є свідченням віри у те, що смерть не має останнього слова, бо людина призначена до вічного життя, яке має своє звершення у Бозі.

Джерело: Луцька дієцезія 

По темі: