Католицький медіа-центр римсько-католицьких єпископів України
» 23 вересня - обов'язковий спомин св. Піо з П'єтрельчіни, пресвітера
05:38 Субота 0 301
23-09-2017, 05:38
--- 301 0

23 вересня - обов'язковий спомин св. Піо з П'єтрельчіни, пресвітера

Святи́й Пі́о з П'єтрельчі́ни (світське ім'я: Франче́ско Форджо́не 25 травня 1887, П'єтрельчіна, Італія — † 23 вересня 1968) — італійський святий 20-го століття, відомий стигматик, благодійний діяч та чернець ордену капуцинів.

Святий отець Піо, Франческо Форджоне, народився 25 травня 1887 року в П'єтрельчіні (Італія), в дієцезії Беневенто. До ордену Братів Менших Капуцинів вступив 6 січня 1903 року як кандидат у пресвітери. Висвячений був 10 серпня 1910 року в катедрі в Беневенто. 28 липня 1916 року прибув до монастиря Сан Джованні Ротондо, на пагорбах Гаргано, де, за винятком невеликих перерв, перебував аж до дня смерті, тобто до 23 вересня 1968 року. У п'ятницю, 20 вересня 1918 року, в чернечому хорі старої церкви під час молитви перед Розіп'ятим отримав стигмати, які залишалися відкритими і кровоточивими впродовж п'ятдесяти років.

Благочинна діяльність отця Піо

Зорганізував Групи молитви, його стараннями була побудована сучасна лікарня, якій він дав назву «Дім Полегшення в Стражданнях».

Отець Піо розпочав втілення своїх ідей стосовно лікарні у 1925 році, коли він підтримав зародження у селищі справжньої невеличкої лікарні, розміщеної у колишньому монастирі кларисок, яку назвали «Лікарнею Святого Франціска». У лікарні було кілька ліжок і навіть операційний зал. Однак, лікарня мала коротке життя через відсутність зацікавлення тих осіб, від яких залежала її діяльність. Так поступово лікарня почала занепадати, а землетрус 1938 року призвів до остаточного її закриття.

На той час Отець Піо уже працював над ідеєю набагато ширшою і міцнішою, яку він плекав із самого початку свого служіння. Цього разу він покладався на людей, які йому повністю довіряли і яким довіряв він сам, бачачи їх повну матеріальну незацікавленість, а також їх вірність духовних дітей. Вони мали намір робити саме те, що бажав робити він, без переслідування особистих цілей. Вони знали про його давню мрію, з якої Отець Піо не робив таємниці. Так, у зимові вечори наприкінці 1939 року вони почали обговорювати з Отцем Піо це питання. Нарешті було прийняте рішення про створення комітету, який повинен був розпочати втілення цієї ідеї в життя. Це сталося 9 січня 1940 року у невеличкому будинку, розташованому на тій же вулиці, що й монастир. Будівля була зведена до спілки двома вірними духовними синами Отця Піо: Ґульгельмо Санґуінетті, лікарем з Муджелло, і Маріо Санвіко, підприємцем з Умбрії. З ними співпрацював Карло Кісвардей із Дзари, який саме у той час будував для себе віллу недалеко від монастиря.
Беатифікація та канонізація Святого Піо

Папа Йоанн Павло II 2 травня 1999 року зачислив його до лику блаженних, а 16 червня 2002 року – до лику святих. Святий отець Піо залишив прекрасне свідчення любові до Господніх страстей і Євхаристії, вірним і покірним слугою якої він був. Прославився як чудовий керівник душ. Через його витривале служіння в сповідальниці Бог виявив сучасному світові красу своїх діл милосердя.

Джерело - Римсько-Католицька парафія св. Валентина

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий