Цей день в історії Католицької Церкви (25 вересня)

1517 року Мартін Лютер опублікував 95 тез, які поклали початок Реформації. Вона призвела до релігійного розколу між князівствами Священної Римської імперії, частина яких позитивно сприйняла ці події, вбачаючи в них шанс послабити імператорську владу чи й узагалі позбутися її. Тим часом імператор Карл V (1519-1556) мав намір відновити могутність імперії, сформувавши ефективну централізовану владу. Тож Реформація позначила момент серйозної політичної кризи.

У 1546–1547 роках відбулася Шмалькальденська війна між імператором і католицькими князями з одного боку та протестантськими правителями з іншого.  Хоча вона й завершилася перемогою католицької партії, стало очевидно, що єдиний шанс досягти миру в межах імперії та не допустити її розвалу – це досягнення політичного й релігійного компромісу. До пошуків примирення спонукала загроза з боку могутньої Османської імперії, а з іншого боку – напружені відносини Карла V зі Святим Престолом. 5 лютого 1555 року в Аугзбурзі офіційно відкрився рейхстаг Священної Римської імперії, на якому головував ерцгерцог Фердинанд, брат Карла V, лідер угруповання, яке виступало за примирення. Після гарячих дебатів та інтриг, які тривали понад півроку, було підписано компромісний Аугзбурзький релігійний мир. Він закріплював релігійний розкол імперії, але зберігав політичну й суспільну єдність завдяки наданню рівних прав католикам і протестантам. Так було закладено основи принципів свободи віросповідання. Недоліком договору було те, що він стосувався лише вищих прошарків населення: курфюрстів, світських і церковних князів, вільних міст та імперських лицарів (безпосередніх васалів імператора). Попри всі старання протестантської партії, не вдалося досягти свободи віросповідання для підданих князів і лицарів. Так виник принцип «чия влада, того й віра». Для підданих, які не забажали прийняти віру свого сюзерена, було передбачено право на еміграцію. У разі переходу єпископа чи абата у протестантизм його позбавляли сану й володінь, а на його місце обирали католика – цим пунктом Католицька Церква захистила своє майно. Варто також звернути увагу, що договір стосувався лише лютеран, а інші протестантські конфесії (наприклад, кальвіністи) опинилися на маргінесі. Проте Аугзбурзький релігійний мир вперше в тодішній Європі створив прецедент мирного співіснування на правовій основі кількох віросповідань у межах однієї держави.

Підписання Аугзбурзького релігійного миру 1555 року

Павло Зінченко, Католицький Медіа-Центр

По темі:

Цей день в історії Католицької Церкви (23 вересня)

Цей день в історії Католицької Церкви (14 вересня)

Цей день в історії Католицької Церкви (7 вересня)