«Євангельський уривок цієї неділі (пор. Мт. 18, 21-35) пропонує нам повчання про прощення, яке не відкидає відразу того, хто помолився, але визнає, що людина, сотворена на Божий образ і подобу, завжди є більшою ніж зло, яке вона вчинила»
На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до десятків тисяч паломників та гостей Вічного Міста, які 17 вересня 2017 року зібрались на площі Святого Петра у Ватикані, щоб почути повчання Святого Отця, проказати разом із ним Богородичну молитву «Ангел Господній» та отримати його апостольське благословення.
Святий Петро запитав Ісуса: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» Простити кривдникові сім разів видавалось апостолу Петрові чимось дуже великим. Можливо, іноді, і до нас закрадається думка, мовляв, простити двічі – це уже багато. Однак, Ісус навчає іншого: «Не кажу тобі: до сімох разів, але – до сімдесяти раз по сім». Тобто, Спаситель заохочує нас до того, щоб прощати завжди.
Понтифік навів у приклад також й євангельську притчу про милосердного царя та лукавого слугу, який, отримавши прощення боргу, не захотів поступити так само із своїм співбратом. Іноді і ми поводимось подібно: отримавши прощення від Господа Бога, не бажаємо простити нашим братам та сестрам.
Як наголосив Єпископ Риму, вже у нашому Хрищенні Бог нам простив великий борг: первородний гріх. Господнє милосердя до нас є безмежним, про що ми пересвідчуємось протягом усього нашого життєвого шляху. Він прощає нам наші гріхи кожного разу, як ми каємось і просимо у нього пробачення. Кожного разу, коли до нас підкрадається спокуса, щоб зачинити наше серце перед тим, хто нас образив, пригадаймо собі слова нашого Небесного Отця, сказані до лукавого слуги із притчі: «Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?». Кожен, хто досвідчив радості, миру та внутрішньої свободи з причини того, що отримав прощення, у свою чергу стає здатним відкрити своє серце перед іншим і також бути милосердним та простити своєму ближньому.
Далі Понтифік пригадав слова молитви «Отче наш», у якій сам Ісус вчить нас звертатись до Небесного Отця такими словами: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо нашим винуватцям» (Мт. 6 12). «Боже прощення є знаком Його любові, яка виливається на кожного із нас», – мовив Святий Отець, додаючи, що Божа любов є настільки великою, що дозволяє нам бути вільними аж до тієї міри, що навіть можемо віддалитись від Нього, однак, ця любов завжди чекає на нас, як Батько чекав на свого блудного сина. Боже прощення є ніжністю, яка приймає кожного грішника, який стукає у двері прощення. «Небесний Отець є повний любові і хоче дати її нам, але не може цього зробити, якщо ми зачиняємо наше серце перед любов’ю до інших», – підсумував Понтифік.
Джерело - Радіо Ватикану
По темі:
Папа: лише в тиші молитви можна розпізнати Божий голос
Папа: опустелювання – загрозлива екологічна криза нашого часу
Папа: артисти мандрівних розваг – це ремісники свята, подиву та краси