Католицький медіа-центр римсько-католицьких єпископів України
» » » Проповідь архієпископа Мечислава Мокшицького під час Святої Меси у базиліці Матері Божої Фатімської у Фатімі на завершення Всеукраїнського паломництва
11:56 Середа 0 125
20-09-2017, 11:56

Проповідь архієпископа Мечислава Мокшицького під час Святої Меси у базиліці Матері Божої Фатімської у Фатімі на завершення Всеукраїнського паломництва

Улюблені Брати і Сестри !

Древня християнська традиція говорить, що Бог посилає кожну людину на світ, з спеціальним посланням, яке вона має сповістити, спеціальною піснею, яку вона має заспівати, спеціальним актом любові який має звершити. Ніхто інший не може сповістити довіреного нам послання, заспівати нашу унікальну пісню або звершити довірений нам акт любові. Кожен з нас повинен це вчинити сам.

Згідної з цією традицією Бог, посилаючи нас у світ, вирішує також про обсяг нашої місії. Він вирішує те, кому ми повинні сповіщати наше особливе послання, кому співати нашу унікальну пісню і кого обдарувати нашим спеціальним актом любові. Іноді Бог обмежує нашу місію кількома людьми; іноді посилає нас до людей із нашого села або всього міста; а іноді посилає нас до всіх людей, котрі живуть на світі. Це залежить від єдиного в своєму роді Божого плану, котрий для кожного з нас - інший.

Та сама традиція також говорить, що найбільшим даром від Бога, який можна собі уявити, є дар життя. А найбільшою невдячністю та гріхом, який людина може вчинити - це марнування того дару, тобто не здійснення тієї місії, яку Бог нам доручив, обдаровуючи нас життям.

В історії Церкви нам відомі конкретні випадки, про які говорить традиція, що повторюється століттями.

З усією впевненістю таким прикладом є сота річниця Обявлень у Фатімі, яка відзначається по всьому світу, і до якої були покликані малі діти: Гіацинта. Діти в той час почули з вуст Прекрасної Владичиці: „Не бійтеся! Я не вчиню вам нічого злого! Я з неба. Я прийшла попросити вас, щоб ви приходили на це місце наступні шість місяців, тринадцятого дня о тій самій годині. Потім я кажу, ким я є чого хочу.” Пізніше Марія уточнила своє прохання кажучи: „Відмовляйте щодня розарій, щоб випросити мир для світу і завершення війни”.

Мати Божа просила дітей покутувати за гріхи людства, а також про жертви та винагородження за ображання Її Сина. Сестра Луція потім так пояснювала це прохання: „Покута про яку просить Бог, наступна: вести праведне життя і згідне з Божими Заповідями; з усіього чинити жертви і приносити їх Богові. Він хоче, щоб усі душі таким чином розуміли покуту, бо деякі люди вважають покутою лише жорстке умертвління, але не відчувають сили і щоденної потреби, звичайної праці над собою, провадять літепле життя і перебувають у гріху. Під час молитви у каплиці Бог сказав мені: «Покута якої я вимагаю, це принесення жертви з виконання щоденних обов`язків і дотримання моїх заповідей». Заклик до покути, який розуміємо таким чином особливо актуальний і терміновий у наш час, коли люди втрачають духа жертви і легковажать обов`язками, що виникають з їхнього життєвого покликання. І замість того щоб протистояти дійсності, часто втікають від обов`язків”.

У тих словах сестри Луції ми знаходимо для себе місце у Фатімському Посланні. Ми знаходимо його особливо сьогодні, коли стало втраченими багато цінностей, коли розпочалася боротьба з Богом та Церквою, засіваючи у багатьох зерно атеїзму, сумніву і невірства.

І мені здається, що через сто років, все ще потрібні провісники послання Матері Божої з Фатіми, і що саме ми маємо сьогодні зайняти місце святих Франсиску і Гіацинти та сестри Луції. Це в наших руках спочиває обов`язок та відповідальність, не лише у пізнанні Фатіми але і її реалізації.

Це завдання вписує нас в ту християнську традицію, довіреного на м особливого завдання проповідування правди, і сьогодні тією правдою є голос Марії, яка турбується про долю кожної людини та всього світу.

Улюблені Брати і Сестри!

Говорячи про Фатіму, не можна оминути особистості св. Йоана Павла ІІ, який був вбраний і пов`язаний з тим Посланням через замах 13 травня 1981 року. Це усвідомив у Клініці Джемеллі проф. Ґабріель Туровскі, котрий вказав Святішому Отцю на збіжність дат: замаху і спомину Матері Божої Фатімської. Тому після замаху, будучи ще в Клініці, папа попросив принести йому фатімські документи, він прочитав їх і потім поточилася лавина подій. У серпні 1981 року Святіший Отець почав відправляти набоженство перших субот місяця, в річницю замаху прибув як паломник до Фатіми і посвятив світ Непорочному Серцю Марії. Тоді папа пожертвував кулю витягнуту з його тіла. Вона ідеально пасувала до діаметру отвору залишеного для земної кулі, що мала бути розміщена в короні. Золотар сказав нам, що це вільне місце залишене у 1942 році і заповнене кулею через 40 років до сьогодні справляє враження на членів сім`ї ювеліра: “Коли ми довідалися, що куля із замаху ідеально пасує до корони, ми були дуже здивовані. Ми й надалі не можемо пояснити того небувалого збігу обставин” – зазначив власник ювілерного закладу.

Чи той факт є лише збігом обставин?

Думаю, що ні, а впевненість з якою я це говорю, випливає з досвіду який носив у собі св. Йоана Павло ІІ, котрий усі ті факти знав і вони давали йому впевненість у Божому діянні та заступництві Матері Сина Божого, котра супроводжувала його у його девізі Totus Tuus, Увесь Твій.

Улюблені Брати і Сестри!

13 травня 2000 року я мав нагоду як секретар св. Йоана Павла ІІ брати участь у його паломництві до Фатіми. Я запам`ятав і ношу в пам`яті сказані тоді папою слова: „У своїй материнській турботі Пресвята Діва Марія прибула сюди, до Фатіми, просити людей, щоб вони ніколи не ображали Бога, нашого Господа, котрого так часто ображають. Промовляти Її змушує материнський біль; йдеться про долю її дітей.”

Будучи серед вас насмілююся просити щоб ми не були болем для Матері, щоб ми не ранили Божого Серця і щоб ми брали в руки розарій як молитву винагороди за гріх, спершу свій, а потім і за гріх пропащого світу.

Прошу, щоб ви чинили покуту в намірах миру на світі та в Україні. Ми бачимо, як нас торкається хвиля тероризму, як у багатьох місцях ведеться війна. Ми християни маємо бовязок боротьби зі злом, а війна - це зло, бо її плодом є смерть та спустошення.

Живучи на Україні цього досвідчую я і всі її мешканці. Кожного разу коли ми приходимо на цвинтарі, то бачимо горе жертв цієї війни, зустрічаємо сім`ї, що страждають внаслідок військових дій. Ми дивимося на знищені будинки, школи, лікарні і місця праці. І найгірше, що бачимо покалічених ветеранів війни, життя котрих було позначене страждання на довгий час. Вони часто говорять, що заздрять тим котрі загинули.

Прошу, щоб ненависть не перемагала наших слів, думок та вчинків, але спільні прагнення та єдина віра, стали причиною навернення світу, в тому числі і Росії, чого так сильно бажала Діва Марі, називаючи ту країну і показуючи наскільки сильно вона потребує навернення та переміни. Сьогодні той крик матері і надалі актуальний і все ще не здійснений.

Запамятаймо, що перемога, якщо має настати, то нехай настане через Марію. Тому за св. Йоаном Павлом ІІ я повторюю „Totus Tuus” – „Увесь Твій” і заохочую вас всіх, щоб ті слова були не лише способом життя Святого Папи, але ставали нашою дорогою до перемоги добра над злом.

Амінь.

Джерело: Львівська архідієцезія

Фото: Credo


По темі:

Акт присвячення України Непорочному Серцю Марії пастирями Римсько-Католицької Церкви в Україні

Фатіма: відкриваючи таємницю об'явлень Богородиці...

Архієпископ Мечислав Мокшицький зустрівся у Фатімі з паломниками з України

Мета паломництва — Фатіма

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Новини з України / Оголошення 10:06 П'ятниця 0 34 До Львова завітають брати з екуменічної спільноти Тезе
Брати з екуменічній спільноти в Taize (Франція) відвідують Україну. Вони зустрічаються з молоддю і духівниками різних конфесій, моляться і розмовляють, розповідають про Європейську Зустріч Молоді Тезе, яка відбудеться наприкінці року в місті Базель (Швейцарія).