20 липня Церква згадує святого пророка Іллю, покровителя кармелітів

За часів діяльності Іллі правили цар Ахав і його дружина Єзавель, які відступили від віри батьків і приносили жертви ідолам (див. 1 Цар 16, 29-33), а згодом – царі Ахазія та Йорам. Ім’я Іллі (євр. «Eliyáhu» – «Ягве мій Бог») тісно пов’язане з його місією: він залишається єдиним пророком, який служить правдивому Богу.

У Північному царстві був поширений культ бога Ваала, якому приписували посилання життєдайної вологи на землю, тож перше пророцтво Іллі до Ахава стосується браку дощу. Під час посухи Бог піклується про Свого слугу, оселяючи Іллю біля потоку Керіт, де ворони приносять йому їжу, а згодом на два роки посилає пророка в Сарепту до бідної вдови, де через нього чудесно помножує муку й олію та воскрешає вдовиного сина (див. 1 Цар 17, 2-24)

Як Мойсей закликав ізраїльський народ вибрати між життям і смертю (див. Вих 30, 19), так Ілля пропонує припинити кульгавити на обидві ноги й обрати між живим Богом і Ваалом (див. 1 Цар 18, 21). Утім, він не покидає народу, а показує на горі Кармель, що справді «живе Господь, Бог Ізраїля» (1 Цар 17, 1), Який відповів вогнем і прийняв жертву Іллі. Палаючи ревністю за Господа, Бога сил (пор. 1 Цар 19, 10), Ілля перемагає фальшивих пророків і молиться про життєдайний дощ. Ці події не переконали безбожних правителів, тому Ілля мусив тікати (див. 1 Цар 19, 1-3). Бог скерував його до гори Хореб, де об’явився у «відголосі тиші» (див. 1 Цар 19, 12).

Ілля мав учня, пророка Єлисея, якого намастив після себе (див. 1 Цар 19, 16-21). Намащував на царів і провістив смерть Ахава, Єзавелі (див. 1 Цар 21, 17-25) й Ахазії (див. 2 Цар 1, 3-4). Кінець життя Іллі, описаний у 2 Цар 2, 1-15, бачив Єлисей, а похвальна пісня Сир 47, 1-12 свідчить, що в переказах ізраїльського народу ця постать мала велике значення. Йоан Хреститель названий пророком у дусі Іллі (Мал 3, 23-24 ; Мт 17, 10-13), бо має повернути ізраїльський народ до віри в правдивого Бога.

Спомин святого пророка Іллі – свято в кармелітів.

Зображають святого в різних подіях його життя, часто – під час узяття на небо в огненній колісниці. Атрибути – ворони, вогняний меч.

Покровитель ордену кармелітів.