Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » День пам’яті та молитви за жертв людської ненависті на Волині під час Другої світової війни

День пам’яті та молитви за жертв людської ненависті на Волині під час Другої світової війни

Щороку у другу неділю липня в храмах Луцької дієцезії лунає молитва за жертв людської ненависті на Волині в роки ІІ світової війни. Цьогоріч вшанування пам’яті полеглих розпочалося 13 липня у с. Кузьмівка Сарненського району, на місці, де колись стояв санктуарій Матері Божої Казимирецької, зруйнований у 1943 року.
Про це повідомляє Луцька дієцезія.

Спільна Євхаристія об’єднала близько 300 чоловік різної національності та віросповідання: місцевих жителів, паломників з Луцька, Польщі, Австрії. Усього на Літургію зібралися понад 300 осіб, серед них були представники Української православної церкви Московського патріархату, кілька груп із Польщі, традиційно приїхали учасники Волинського мотоциклетного рейду.

Тут же відбулася ще одна знаменна подія: повернення образу Матері Божої Казимирецької до свого дому, до Луцької дієцезії. Колись ікона знаходилася у цьому храмі, а пізніше у буремні воєнні роки її сліди загубилися, тож ця ікона – копія попередньої. Вона прибула сюди, до фундаментів зруйнованого храму, а у майбутньому буде передана до храму — колегіати Пресвятої Трійці в Олиці. Євхаристію очолив єпископ Віталій Скомаровський у співслужінні зі священниками дієцезії, а також прибулими священиками з Польщі та Австрії. Присутніми були генеральний консул консульства Речі Посполитої у Луцьку Вєслав Мазур, представники районної, селищної та обласної влади.

Під час проповіді єпископ звернувся до історії ікони, пригадавши, що вона була копією ікони, яку привіз з Палестини в XVII столітті князь Миколай Кшиштоф Радзивіл «Сирітка».

Оригінал ікони залишився в замку в Олиці, а копія знаходилась тут, у храмі в Казимирці — селі, заснованому в 1629 році Станіславом Альбрехтом Радзивілом, великим литовським канцлером (з 1946 року село Кузьмівка). Ікона вважалась чудотворною і натовпи паломників прибували на свята до Казимирки, щоб побачити ікону. Свята відбувались двічі на рік: 15 серпня та 8вересня. Серед паломників були не лише католики, а й греко-католики та православні. На свята збиралось навіть до 20 тисяч вірних. Єпископ зауважив також, що цього дня — 13-те число, а отже, пов’язане з фатімськими об’явленнями, у яких Марія закликала до молитви за мир, адже тут, на Волині, у 1943 р. було справжнє пекло, що виникло з ненависті, відсутності добра і любові до ближніх. Це гріхи, вчинені проти Непорочного Серця Марії, бо це Серце Матері, для якої розбрат і ворожнеча між дітьми є як біль від тернини. А ми всі є дуже марійними у своїй вірі. Про це свідчать святині і місця паломництв, присвячені Божій Матері, тут у Казимирці, в Почаєві, в Ченстохові, в Зарваниці і Бердичеві. Ми визнаємо Марію нашою Матір’ю, але не бачимо наших братів в наших ближніх, які також є Її дітьми. Мова йде не тільки про ворожнечу між народами з минулого. Давайте подивимося в правді на наше життя і наші вчинки: часто не тільки в нашому суспільстві немає згоди, навіть у наших сім’ях немає миру, брати і сестри не можуть жити в дружбі, роками можуть не розмовляти один з одним. Хіба ця волинська трагедія нічого не навчила нас? Завершив єпископ словами: «Ми молимося за жертви і просимо пробачення у нашої Матері за все, чим ми зранили її Непорочне Серце: за брак любові і байдужість, за непрощення і жорстокість, за брак віри, бо, коли ми не бачимо у ближньому брата, ми не визнаємо одного Отця на небі і Марію нашою Матір’ю. Дякуємо Тобі, Маріє, наша Мати, що Ти в цьому святому образі повертаєшся до нас, хоча Ти ніколи не залишала нас своєю материнською любов’ю. Ми відвертаємось від Тебе і блукаємо далеко від дому Отця. Опікуйся завжди нами і веди нас до свого Сина, Ісуса Христа, нашого Господа і Бога.

Після кінцевого благословення всі прочитали польською та українською мовами молитву до Пресвятої Богородиці Марії в чудотворній Казимирецькій іконі. Ця молитва востаннє звучала перед іконою майже 80 років тому.

Головні урочистості пам’яті загиблих під час трагічних подій на Волині відбулись у кафедральному соборі св. Петра і Павла у Луцьку наступного дня, 14 липня. На богослужінні в соборі Святих Петра і Павла в Луцьку були присутні, зокрема, міністр Канцелярії президента Польщі Анджей Дера, віцеспікерка Сейму РП Малгожата Госєвська, віцеспікерка Сенату РП Марія Коц, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький, заступник міністра закордонних справ РП Марцін Пшидач, військовий аташе при Посольстві РП в Україні, командор Мацєй Наленч, Генеральний консул РП у Луцьку Вєслав Мазур з працівниками консульства, радник голови Управління у справах ветеранів та репресованих осіб Ян Срока, віцемаршалок Підкарпатського воєводства Пьотр Пільх, заступник голови Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Швагжик, секретар Луцької міської ради та виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, члени польських організацій, парафіяни костелу та представники товариства «Волинський мотоциклетний рейд». Проповідь виголосив відомий в Польщі та світі о. Яцек Салій ОР, в якій підкреслював важливість примирення та поєднання.

Меса завершилась спільною молитвою за загиблих, про Боже Милосердя для всіх народів, а особливо мир в Україні. Після богослужіння в Луцьку делегації поїхали до Янової Долини (нині село Базальтове в Костопільському районі на Рівненщині), де поминальні заходи відбулися традиційно біля хреста, встановленого в пам’ять про поляків, убитих у 1943 р. Участь у них брали теж місцеві жителі. Після покладання делегаціями вінків біля хреста в Яновій Долині відбулося екуменічне богослужіння. Його провели єпископ Віталій Скомаровський і благочинний Костопільського благочиння ПЦУ протоієрей Андрій Кононець разом зі священниками.
Новини з України Допомога Лицарів Колумба для Києва Антикризовий штаб Львівської архідієцезії на чолі з єпископом-помічником Едвардом Кавою у співпраці з Орденом Лицарів Колумба, місією «Карітас-Спес» Львівської архідієцезії та Фондом «Даймо надію» продовжують активно працювати над забезпеченням гуманітарною допомогою осіб постраждалих від воєнних дій – як біженців, так і тих, що не змогли виїхати з охоплених активними воєнними діями територій.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.