22 липня – свято Марії Магдалини, покровительки тих, хто переживає спокуси

Як свідчить євангеліст Лука, жінки пішли за Христом, коли Він звільнив їх від злих духів і недуг, а з Марії вигнав сімох бісів (Лк 8, 1-2; Мк 16, 9). Перебуваючи близько до Ісуса, вона слухала Його навчання. Доволі часто її ототожнюють із жінкою, спійманою на перелюбі, з грішницею, яка намастила Ісусові ноги миром, чи з Марією, сестрою Лазаря, але текст Євангелій не дає підстав для цього. Марія з Магдали завжди виразно позначена, бо це дуже важлива постать у пасхальних подіях.

Ця жінка стояла разом з іншими біля хреста (Мт 27, 55-56; Мк 15, 40-41; Йн 19, 25), була свідком Його смерті й поховання (Мт 27, 61; Мк 15, 47). У синоптичних Євангеліях Марія Магдалина разом із іншими жінками йшла намастити тіло Христа, але побачила пустий гріб, ангелів і воскреслого Господа. Євангелісти Марко та Йоан зосереджуються на Марії як на першій кому явився воскреслий Ісус (Мк 16, 9; Йн 20, 11-18) – так вона стала провісницею пасхальної радості. Саме Марія отримала від Господа завдання розповісти учням, що Він живий, тож християнська традиція називає її не лише мироносицею, а й апостолкою апостолів.

Про життя святої після воскресіння нічого не відомо. За переданням, вона проповідувала про Христа в Римі й померла своєю смертю. Вшановують її як у Східній, так і в Західній Церкві.

Зображають святу часто під час зустрічі з воскреслим Христом або між жінок-мироносиць, інколи помилково ототожнюють із блудницею або з жінкою, що намастила ноги Ісуса. Атрибути – глечик із миром, хрест, тернова корона.

Покровителька жіночих згромаждень, блудниць, що покутують, дітей, які погано ходять, перукарів, тих, хто переживає спокуси, в’язнів, студентів і городників.