В інтерв’ю для «L’Osservatore Romano» генеральний секретар Всесвітньої Ради Церков лютеранський пастор із Норвегії Олаф Фюксе Твейт поділився думками про стан екуменічного діалогу, внесок Папи в цей процес та про очікування від візиту Його Святості до Женеви. Матеріал був опублікований 11 червня 2018 року.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Важливий крок назустріч
Перше запитання журналіста ватиканської газети стосувалося екуменічної зустрічі в Лунді 31 жовтня 2016 року – з нагоди 500-річчя Реформації. Норвезький теолог, який брав участь у зустрічі, назвав цю подію «наріжним каменем екуменічного діалогу». «Вона дала тон усьому рокові спогадування і примирення та стала орієнтиром для багатьох зустрічей, які відбулися 2017 року». Причина цього, на думку секретаря ВРЦ, полягала в тому, що зустріч у Лунді була не тільки моментом діалогу між католиками і лютеранами, а й подією глобального значення, яка запропонувала спільне бачення реформи XVI сторіччя.
Спільно до справедливості і миру
Всесвітня Рада Церков започаткувала «Паломництво справедливості і миру», до якого запрошені представники різних християнських конфесій. Олаф Фюксе Твейт зазначив, що ідея програми виникла під час Х Генеральної асамблеї Всесвітньої Ради Церков 2013 року. Мета ініціативи полягає в тому, щоб сприяти екуменічному свідченню в різних сферах діяльності Церков, таких, як місійне служіння, міжрелігійний діалог, виховання, розбудова миру й захист людських прав. Прагнення справедливості і миру – це не політична програма: «Ідеться про те, щоб жити християнськими цінностями, які допомагають долати конфлікти».
Внесок Папи у справу єдності
Яку роль відіграє Папа Франциск в екуменічному процесі? На це запитання журналіста співрозмовник відповів із двох перспектив: як представник Лютеранської Церкви і як генеральний секретар Всесвітньої Ради Церков. Якщо дивитися з першої, то Папа Франциск для нього – палкий однодумець у звіщенні Євангелія: «Про це свідчать його слова і дії, що допомагають зрозуміти, як християнам жити Божим словом у служінні марґіналізованим людям». Як секретар Всесвітньої Ради Церков, Олаф Фюксе згадав про великий вклад Його Святості в екуменізм, вказуючи на те, що Папина діяльність у цьому напрямку спонукає й інших докладати сюди зусиль. «Нам потрібно визначити програму на наступні роки, яка дозволить дедалі інтенсивніше переживати єдність, розглядаючи також питання, які досі розділяють християн. Папа Франциск теж не раз наголошував на цьому».
Важливий етап екуменічного шляху
Відповідаючи на запитання журналіста про значення подорожі Папи Франциска до Женеви, Олаф Фюксе Твейт сказав, що цей візит – плід екуменічного шляху, який розпочався кілька десятиліть тому. «Ідеться про надзвичайно важливий етап цього шляху, – зазначив він. – Звісно, це не кінцева його мета, адже є багато тем, які ми покликані поглиблювати на місцевому, національному та глобальному рівнях, таких, як турбота про створіння, розбудова миру, виховання молоді до діалогу, економічна справедливість. Це теми тієї програми, яку ми прагнемо втілювати для того, аби сприяти дедалі повнішому обмінові». Духовний же вимір візиту полягає в тому, що братерська зустріч – це свідчення Божої любові, яке є серцевиною екуменічного діалогу.
На служінні одне одному
На завершення генеральний секретар Всесвітньої Ради Церков поділився своїм баченням майбутнього екуменічних стосунків між Ватиканом й Женевою. «Сподіваюся, що буде дедалі більше нагод для того, аби працювати разом, молитися разом, прямувати вперед разом, – сказав він. – Всесвітня Рада Церков і Католицька Церква, попри глибокі відмінності, мусять бути голосами й свідками надії на екуменічній дорозі й у всьому світі, щоб разом сприяти плеканню надії на можливість жити в єдності, починаючи з любові і турботи одні про одних, сприяючи тому, щоб звіщення Божого слова завжди було діяльне».
За темою:
Ми всі зобов’язані освячувати одне одного. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 6 червня 2018 року
Папа Франциск: Дітям потрібно гратись і вчитися, а не гарувати за копійки
Папа: Християнське свідчення – бути сіллю і світлом для інших