Радісні, як отець Боско. Побажання Папи для священиків

Священики нехай будуть радісні й дивляться на світ людськими та Божими очима, наслідуючи святого Йоана Боско. Таке побажання прозвучало з вуст Папи Франциска під час ранкової проповіді в четвер, 31 січня 2019 року, у день спомину італійського священика, присвятив усе життя вихованню молоді.

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Два погляди

Отець Боско не боявся дивитися на світ як людським, так і Божим поглядом. Він жив у часи розквіту антиклерикалізму й «замкненої аристократії», де бідні справді були «злиденні, відкинуті, мов непотріб».

«Він дивився на реальність очима людини, яка є братом і навіть батьком, і мовив: “Так не може тривати далі! Ці юнаки, можливо, опиняться в отця Кафассо, на шибениці… ні, так не може тривати надалі”, (отець Кафассо, приятель отця Боско й капелан в’язниці в Торіно, часто супроводжував засуджених до страти). По-людськи зворушившись, він почав роздумувати про шляхи для того, щоб допомогти молоді зростати й дозрівати. Людські шляхи. А далі мав мужність подивитися Божими очима та приступити до Бога зі словами: “Дай мені це розгледіти… цю несправедливість… як повестися в цій ситуації?.. Ти створив їх для щастя, а вони переживають справжню трагедію”». Саме вміння поєднати ці два погляди, за словами Папи, дозволило Дону Боско прямувати вперед задуманим шляхом.

Священику необхідні «ці два полюси», і досягти їх допомагає контакт із Господом у Пресвятих Дарах і молитві. Завдяки молитві вчимося з людяністю дивитися на ближнього, отримуємо розуміння того, як йому допомогти. Священик не може бути функціонером, клерком, який приймає лише у визначені години, а мусить дивитися «людським поглядом», здатним зворушуватися, і мати сміливість «змагатися з Богом» на молитві.

Радість

Його Святість нагадав про вічний ризик «дивитися занадто по-людськи, без Божого погляду, або занадто зосереджуватися на божественному, забуваючи про людське». Однак, якщо не ризикуємо, «то нічого не зробимо». Якщо є любов, то тато ризикує задля дитини, брат заради брата. Це також може викликати страждання, переслідування, обмови – мовляв, той священик водиться з цими невихованими хлопчаками…

Тому Папа подякував Богові за дар отця Боско, який «отримав від Бога велике серце вчителя і батька». «Яка ж ознака того, що священик добре звершує своє служіння, споглядаючи дійсність Божими та людськими очима? Радість. Тож коли священик не знаходить в собі радості, то мусить зупинитися й запитати себе: чому? А про радість отця Боско всі знають: він був учителем радості. Просімо в Господа за заступництвом отця Боско благодаті, аби наші священики були радісними. Радісними, бо вміють дивитися на душпастирські завдання і на Божий люд людськими й Божими очима», – закликав Папа.