Цей день в історії Католицької Церкви: оприлюднено Міланський едикт

Міланський едикт про віротерпимість був логічним продовженням Нікомедійського едикту імператора Галерія від 311 року, за яким припинялися гоніння на християн. Міланський едикт не просто закріпив цю постанову, а й проголосив повну релігійну свободу в Римській імперії. «Ми даруємо християнам і всім іншим можливість вільно сповідувати ту  релігію, яку вони забажають», – було вказано в Міланському едикті.

Відтак язичництво більше не було офіційною релігією Римської імперії. Християни тепер могли не боятися за своє життя, ба більше: вони отримали змогу вільно проповідувати, отримати назад конфісковане майно, а також офіційно відкривати культові будівлі. Суд єпископів прирівнювався до державного суду. Єпископи також здобули право відпускати на волю рабів.

Був і інший бік медалі – явна симпатія імператорів до християнства призвела до переходу в цю віру багатьох людей із міркувань політики та кар’єри. Церква отримала право отримувати спадок і дарунки, що, зважаючи на зростання популярності, швидко зробило її могутнім землевласником. Тимчасом общинна організація Церкви занепала. Імператор Костянтин, який охрестився незадовго до смерті у 337 році, активно втручався в церковне життя, називаючи себе «єпископом для зовнішніх справ». Міланський едикт став поворотним моментом в історії Церкви, змінивши життя не лише християн, а й усіх громадян Римської імперії.

Павло Зінченко, Католицький Медіа-Центр